У результаті повномасштабної війни Росії проти України більшість населення України почала скорочувати витрати на різні види товарів, такі як харчові продукти, одяг, взуття, електроніка та побутова техніка.
Джерело: КореспонденТ
У чому головна причина їхньої ощадливості та витрати на які категорії товарів вони скорочують найбільше?
Дослідження «Делойт Україна» показало, що після початку повномасштабного вторгнення громадяни України зменшили свої споживацькі звички та стали менше купувати всі категорії товарів.
Найбільше економлять на розвагах поза домом (86%), алкогольних напоях (82%), косметиці (82%), купівлі готової їжі, зокрема в кафе та ресторанах (80%). Також українські споживачі скорочують покупки одягу та взуття (79%), товарів для дому та хімії (77%), електроніки та побутової техніки (77%).
Натомість найменше економлять на ліках (47%), дитячих товарах (66%) та товарах подвійного призначення (68%). Експерти пояснюють таку тенденцію впливом війни на засоби існування громадян України, такими як втрата роботи та зменшення доходів.
Президент Українського аналітичного центру Олександр Охрименко заявив, що економічна ситуація в Україні погіршилася через війну, що триває. Реальні доходи українців впали, багато хто взагалі втратив роботу, а ціни зросли. Ці фактори змусили людей відмовитися від багатьох предметів розкоші, зокрема від ресторанів, походів у кіно та придбання дорогих речей, таких як побутова техніка та електроніка.
Аналітик Центру біржових технологій (ЦБТ) Максим Орищак має іншу точку зору. Він вважає, що падіння попиту на різні товари серед українців пов’язане не лише з війною, яка триває, а й з високими цінами та обмеженими можливостями отримати високооплачувану роботу.
Нещодавні дослідження показують, що приблизно 50% населення постійно повідомляли про те, що вони живуть від зарплати до зарплати, не відкладаючи на непередбачені обставини у 2019-2022 роках. Лише 10% населення заявили, що регулярно зберігають заощадження та відкладають гроші.
Згідно з висновком експерта, враховуючи поточні обставини, в тому числі зростання цін у попередньому році, прогнозований тренд зростання цін у 2023 році та високий рівень заборгованості фізичних осіб перед кредитними організаціями, очевидно, що попит на харчові продукти та інші товари в країні будуть поступово знижуватися.
Тим часом Національний банк України (НБУ) прогнозує зниження темпів інфляції споживчих цін до 18,7% у 2023 році, мотивуючи це жорсткою монетарною політикою, глобальним зниженням інфляції та слабким попитом. Тому є оптимізм, що попит населення на товари поступово зростатиме.
Витрати українців на їжу скоротилися
Після вторгнення Росії в Україну витрати українців на їжу скоротилися на 8%, а заощадження стали звичайною практикою. За даними дослідження «Делойт Україна», українці почали економити навіть на їжі та безалкогольних напоях − 70% респондентів вирішили заощадити.
Значний відсоток людей також перестали замовляти доставлення їжі, про що повідомили 79% учасників дослідження. Крім того, 63% українців визнають необхідність економити на їжі. Близько 80% населення вже зробили запаси їжі на тривалий період. При цьому найбільше економлять на харчових продуктах та готових стравах жителі північних регіонів – 80% та 85% відповідно, а найменше – жителі західних областей – 65% та 78%.
За словами Орищака, тенденція економії на харчових продуктах серед українців почалася ще на початку війни з Росією. За цей час зріс попит на харчові продукти тривалого зберігання, а на товари не першої необхідності – знизився. Одними з перших постраждали кондитерські вироби, такі як торти та тістечка, а також свіжа риба, яловичина, баранина. Офіційні дані свідчать, що середня сума, яку українці витрачають на харчові продукти, у 2022 році скоротилася на 8%.
Наразі люди все ще намагаються економити на харчових продуктах, які подорожчали найбільше за рік, не зважаючи на те, що вони є частиною звичайного продуктового кошика кожного українця. Ціна на яйця, наприклад, зросла більш ніж на 70%, що призвело до зниження попиту. Ціни на фрукти також зросли за рік на 70%, і попит на них лише зросте, коли на прилавках з’являться вітчизняні продукти, адже вони дешевші за імпортні.
Зростання цін на харчові продукти
У Держстаті повідомили, що в лютому 2023 року в порівнянні з відповідним періодом минулого року харчові продукти подорожчали на 31,5%. Також подорожчали різні продовольчі товари, зокрема хліб і хлібобулочні вироби (26%), яйця (80,3%), фрукти (74,9%), риба та рибні продукти (44,1%), овочі (36,2%), макаронні вироби (25,8%). ), олія (24%), м’ясо та м’ясопродукти (23,2%), сир твердий і кисломолочний (23%), хліб (19,3%), молоко (17,4%), олія соняшникова (14,1%).
Орищак пояснює, що на ціни на харчові продукти в Україні впливають різні фактори, такі як транспортні витрати, податкові відрахування, сезонні чинники, які враховуються в кінцевій вартості продукту.
Він зазначив, що через дорогу вартість харчових продуктів деяким українцям важко придбати навіть найнеобхідніші продукти. Цілком можливо, що іноземна допомога використовується нечесно, коли наявні запаси продаються за надмірно високими цінами для підтримки прибутковості бізнесу, тоді як громадяни не мають достатнього забезпечення. Як наслідок, Охріменко не вважає результати опитування щодо харчових продуктів достовірними.
«Досліджень багато і різних. Але підприємці, які займаються торгівлею, кажуть, що у них кількість покупців така ж, як до війни. Хоч ціни підросли, українці, як і раніше купують багато їжі», − зазначає експерт.
Він вважає, що ціни на товари залишалися б стабільними, якби не було покупців, здатних їх придбати, а отже, зростання цін свідчить про достатній попит. Зараз середня заробітна плата на ринку праці дещо покращилася порівняно з початком війни, що дозволило більшості людей робити необхідні витрати, включно з харчуванням, не жертвуючи цим.
Експерт стверджує, що побоювання щодо дефіциту товарів під час початку війни були безпідставними, і ринок функціонує бездоганно, дефіциту товарів немає.
Витрати за віком
Існує помітна різниця в середній сумі, витраченій на похід за покупками між різними віковими групами. Найбільші витрати мають респонденти віком від 18 до 27 років, в середньому 1380 грн, що на 16% більше, ніж у попередньому році. Крім того, зберігається торішня тенденція зменшення середніх витрат зі збільшенням віку респондентів. Молоде покоління українців витрачає на покупку на 42% більше, ніж середній українець, і в 3,1 раза більше, ніж літні люди.
Крім того, середні витрати українців, які виїжджали за кордон, вищі, ніж у внутрішньо переміщених осіб та тих, хто залишився у рідному місті, перевищуючи середній показник респондентів на 14%. Проте ця категорія респондентів найменш схильна до покупок і робить їх майже на 19% рідше, ніж ВПО.
Приємним є той факт, що 70% українців відмовляються купувати товари виробників, будь-яким чином пов’язаних з Росією.
Читайте також:
Понад 20% українців стверджують, що з початку війни стали більш релігійними
«Повномасштабна війна вплинула на ставлення громадян до брендів. Наприклад, більшість опитаних відмовляються купувати товари, пов’язані з РФ, а більше третини респондентів готові купувати дорожче у соціально відповідального бізнесу, який підтримує ЗСУ», − зазначив керівник «Делойта» Олександр Ямпольський.
