В Україні діє новий порядок бронювання священнослужителів, однак право на це отримала лише незначна частина релігійних організацій. З 30 тисяч зареєстрованих організацій бронювати 100% своїх священників зможуть тільки 7736.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на пресслужбу Сухопутних військ України.
Відповідно до нового порядку, затвердженого Державною службою України з етнополітики та свободи совісті (ДЕСС), було сформовано Перелік критично важливих релігійних організацій, які можуть скористатися правом на бронювання.
Згідно з вимогами, бронювання можливе лише за умови:
- офіційного працевлаштування священнослужителя;
- перебування його на військовому обліку у ТЦК та СП;
- підтвердження статусу священнослужителя відповідно до внутрішніх правил релігійної організації.
При цьому багато організацій втратили право на бронювання з наступних причин:
- реєстрація після 26 грудня 2024 року;
- юридична адреса на тимчасово окупованих територіях;
- невідповідність статуту чинним вимогам;
- відсутність у реєстрі неприбуткових організацій;
- неподання необхідних звітів.
Як діє новий порядок бронювання
У грудні 2024 року Кабінет Міністрів України вніс зміни до Порядку бронювання військовозобов’язаних. Відтепер священнослужителі за посадами, затвердженими ДЕСС, можуть бути повністю заброньовані від мобілізації — 100% від штату релігійної організації.
Цей механізм дозволяє захистити служіння священнослужителів, особливо у час війни, коли їхня духовна підтримка є важливою для суспільства.
Які церкви працюють в Україні
На сьогодні в Україні діють три найбільші церкви:
-
Православна церква України (ПЦУ)
-
Українська греко-католицька церква (УГКЦ)
-
Українська православна церква Московського патріархату (УПЦ МП)
Відомо, що лише у структурі УПЦ Московського патріархату нараховується близько 12,5 тисяч священників.
Таким чином, питання бронювання є актуальним для значної частини духовенства, проте нові вимоги суттєво обмежують коло організацій, які можуть користуватися цим правом.
Читайте також:
