В Україні кількість людей, які ідентифікують себе як атеїсти, зросла вдвічі за останні два роки війни. Це показало соціологічне дослідження, проведене у лютому 2024 року Інститутом лідерства, управління і коучингу. Якщо до початку війни атеїстами вважали себе 7% респондентів, то зараз цей показник зріс до 14%, а серед молоді віком 18-24 роки — майже 39%.
Про виклики, які ставить це зростання перед церквою, розповів Ярослав Пиж, президент Української баптистської теологічної семінарії, у подкасті «Вірити та жити», текст якого опубліковано на порталі РІСУ.
Чому кількість атеїстів зростає?
Ярослав Пиж називає кілька основних причин цього явища:
- Війна і хаос. Молоді люди, які ще не мають усталеного світогляду, часто не можуть зрозуміти, чому Бог допускає страждання, що виглядає як хаос.
- Відкритість до самовизначення. Молодь більше не боїться заявляти про свою відмінність, навіть якщо вона суперечить очікуванням сім’ї чи традицій.
- Індивідуалізм. Сучасні тенденції самопошуку та індивідуалізму підштовхують молодих людей до дистанціювання від релігійних традицій.
«Я не думаю, що атеїзм для молоді — це кінцева точка. Це швидше пошук відповідей на питання “Хто я?”», — зазначає Пиж.
Як церква може відповісти на виклик?
1. Зміна підходів.
Пиж наголошує, що церква часто обмежується звичними ідеями та категоріями «правильно-неправильно», які не знаходять відгуку серед молоді. Важливо вміти спонукати до діалогу та дозволяти ставити запитання.
«Наше завдання — формувати вірян, які не бояться сумнівів і готові до пошуку відповідей,» — пояснює він.
2. Орієнтація на цінності.
В Українській баптистській теологічній семінарії роблять акцент на формуванні цінностей, які дозволяють дивитися на світ ширше та знаходити спільну мову з іншими.
3. Приклад Христа.
На думку Пижа, церква має наслідувати приклад Ісуса, який показував цінності милосердя та розуміння, зокрема в історії про жінку, яку спіймали на перелюбі.
Чи може існувати Бог після війни?
Пиж вважає, що замість намагатися давати відповіді на складні питання, церква має розділяти біль і долю людей.
«Наше завдання — стати тими, хто не лише говорить про Бога, але й показує Його своїми діями,» — підкреслює він.
Церква має бути поруч із людьми у найважчі часи, адже лише тоді вона може стати надією для суспільства.
Що можуть зробити батьки?
Ярослав Пиж, як батько трьох дорослих дітей, радить батькам підтримувати дітей у їхньому пошуку віри, навіть якщо ті тимчасово відходять від релігії:
«Дітям потрібен простір для пошуку свого Бога, а не Бога їхніх батьків. Не бійтеся їхніх запитань і не нав’язуйте дешевих відповідей. Бог більший за всі наші сумніви.»
Читайте також:
