Під час археологічних розкопок неподалік Стіни плачу в Єрусалимі ізраїльські науковці виявили фрагмент кераміки з ассирійським клинописом, якому понад 2700 років. Це перший подібний артефакт, знайдений у місті, який відкриває нові сторінки історії зв’язків Юдейського царства з Ассирійською імперією.
Про відкриття повідомили Ізраїльська служба старожитностей (IAA) та Фонд міста Давида. Розкопки відбувалися поблизу Храмової гори під керівництвом археолога доктора Аяла Зільберштейна.
За попередніми оцінками, знайдений уламок завдовжки 2,5 сантиметра датується VIII–VII століттями до нашої ери. Ймовірно, він був частиною глиняної булли — печатки, якою скріплювали офіційні документи або вантажі, що надсилалися з Ассирії до Єрусалима.
Над розшифруванням клинопису працювали доктор Філіп Вукосавович, доктор Анато Коен-Вайнбергер та доктор Пітер Зільберг. Вони з’ясували, що текст написаний аккадською мовою і містить ім’я високопосадовця царського двору Ассирії, відповідального за постачання та збір данини.
«Напис згадує чиновника, який займався адміністративними поставками, а також місяць Ав — імовірно, як крайній термін сплати данини», — пояснив доктор Коен-Вайнбергер.
Науковці припускають, що артефакт пов’язаний із торговими чи податковими відносинами між Ассирією та Юдеєю, можливо, за часів царя Сеннахіріма. Цей період збігається з біблійною історією про повстання царя Єзекії, описаною у Другій книзі Царів.
Петрографічний аналіз показав, що глина походить із басейну річки Тигр, тобто з території стародавніх міст Ніневії, Ашшура та Німруда. Це свідчить, що печатку виготовили в Ассирії, а згодом доставили до Єрусалима.
За словами доктора Зільберштейна, ця знахідка є унікальним доказом міжнародних зв’язків Єрусалима у добу Першого храму:
«Це перший ассирійський напис із цього періоду, знайдений у столиці Юдейського царства. Він підтверджує, що Єрусалим відігравав активну роль у політичному житті регіону VIII століття до н.е.», — наголосив археолог.
Артефакт планують представити на науковій конференції в Єрусалимі, трансляцію якої зможуть побачити дослідники й глядачі з усього світу.
Читайте також:
