Блог Наталії Осіпенко

Корінь гомосексуалізму у розриві зв’язків у сімейних відносинах

Глибинний корінь гомосексуалізму − у розриві зв’язків у сімейних відносинах, внаслідок чого у дитини формується нестача почуття приналежності або нестача схвалення.

Мати почуття приналежності − значить мати відчуття безпеки, впевненості та тотожності з людьми, які вас люблять.

Безпека та впевненість мають на увазі відчуття захищеності, того, що ви комусь не байдужі, що немає потреби хвилюватися, що у вас є дах та захист.

Тотожність має на увазі відчуття кревності, однаковості, подібності та єдності.

Найбільший вплив на почуття приналежності дитини надають її стосунки з батьками.

Як розвивати відчуття приналежності у дітей?

1. Правильно розставляйте пріоритети, щоб завжди залишався час на дітей.
2. Проводьте якісний час з дитиною, коли ви можете приділити їй свою нероздільну увагу.
3. Будьте ніжні і плекайте свою дитину, ставтеся до неї, як до особливої ​​людини. Ваша дитина – це подарунок Бога вам; не сприймайте її як даність.
4. Вербально висловлюйте любов до своєї дитини. Деякі люди взагалі не пам’ятають, щоб їхні батьки казали їм «Я тебе люблю». Дітям дуже потрібно, щоб їх щиро любили та висловлювали це фразою «Я тебе люблю».
5. Висловлюйте любов невербально через обійми, поцілунки, поплескування по спині тощо.
6. Задовольняйте потреби вашої дитини. Щоб зрозуміти, які вони, частіше ставте себе на місце дитини, а потім робіть те, що необхідне для задоволення потреб будь-якого характеру, фізичні, емоційні, інтелектуальні або духовні.
7. Станьте прикладом відкритості та чесності. Тоді й ваша дитина буде більш відкритою і чесною з вами, тому що буде відчувати, що ви можете зрозуміти її почуття.
8. Дисциплінуйте свою дитину. Біблія каже, що той, хто дійсно належить до сім’ї, люблений настільки, що зазнає дисципліни. Дисципліна – ознака приналежності (Євреїв 12:8).
9. Давайте дітям домашні обов’язки. Робота в домі дає дитині відчуття, що цей будинок – її, і що він належить їй.
10. Однаково любіть і поважайте всіх дітей. Навіть хороші батьки можуть віддавати перевагу одній дитині й не усвідомлювати цього.
11. Кожна дитина повинна мати особисті речі, які належать тільки їй.

Відчуття приналежності – глибока психологічна потреба. Дитина хоче належати сім’ї, класу чи команді. Якщо вона зауважує, що не належить до них, це, звісно, ​​викликає у ній почуття невпевненості.

Кілька років тому в газеті «Нью-Йорк Таймс» помістили цікаву розповідь під назвою «Він хоче належати…». У статті йшлося про маленького хлопчика, який їхав автобусом до міста. Він сидів і притискався до жінки у сірому костюмі. Кожен, звісно, ​​вважав, що то був її хлопчик. Не дивно, що коли він брудними черевиками ненароком зачепив жінку навпроти, та звернулася до жінки в сірому костюмі: «Вибачте, будь ласка, нехай ваш хлопчик зніме ноги з сидіння. Він своїми черевиками забруднив мені сукню». Жінка у сірому почервоніла, відштовхнула хлопчика і сказала: «Це не мій син. Я ніколи раніше його не бачила». Хлопчик розгубився. Це був маленький приємний хлопчина. Він швидко прибрав ноги, опустив очі й посилено намагався приховати сльози, що виступили.

– Мені дуже шкода, що я забруднив вашу сукню, – сказав він дамі. – Я цього не хотів.

– О, нічого, – відповіла вона трохи зніяковіло і додала. – Що ж ти, один кудись їдеш?

– Так, – кивнув він, – я завжди їду сам. Зі мною ніхто не їде. У мене немає ні мами, ні тата. Обоє померли. Я живу у тітки Клари, але вона каже: нехай тітка Мілдред теж про мене іноді дбає. А коли я їй набридаю і вона хоче кудись піти, вона посилає мене до тітки Мілдред.

–  О, – сказала жінка, – то ти тепер їдеш до тітки Мілдред?

– Так, – відповів хлопчик, – тільки іноді її немає вдома. Але гадаю, що сьогодні вона буде, бо схоже, буде дощ і мені не хотілося б стояти на вулиці.

Жінка відчула комок в горлі, коли сказала:

– Ти ще такий маленький, а тебе вже посилають одного.

– Це нічого. Я не помиляюся. Але іноді я почуваюся дуже самотнім. Тоді я шукаю людей, до яких мене тягне, притискаюся до них, і мені здається, що я належу їм. Так я зробив і сьогодні й при цьому забув про свої черевики.

Жінка обняла хлопчика, міцно притиснула до себе, так що йому навіть стало боляче. Адже він хотів комусь належати, і вона в глибині душі побажала, щоб цією людиною була вона.

Цей малюк у природній безневинній формі висловив загальне прагнення. І не має значення, хто він і скільки йому років. Просто кожен бажає належати комусь. Це почуття важливе для відчуття впевненості та почуття власної гідності дитини. І якщо дитина бачить, що вона прийнята у своїй сім’ї і її цінують, вона відчуває, що її люблять інші й Бог.

Джерело: facebook.com/supertassy

Сподобалось? Підтримайте Газета Слово про Слово на Patreon!
Become a patron at Patreon!

Привіт 👋 А ви уже підписані?

Підпишіться, щоб отримувати новини кожного вечора!

Підтримайте наших журналістів, пожертвуйте прямо зараз! Це дуже потрібний і гучний голос на підтримку якісної християнської журналістики в Україні. 5168 7574 2431 8238 (Приват)

Осіпенко Наталія

В минулому лесбіянка з 26 річним стажем. Пройшла довгий шлях подолання потягу до своєї статі. В даний час разом з ініціативною групою надаю допомогу і підтримку людям, які хочуть звільнитися від небажаного потягу до своєї статі.

Схожі статті

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Back to top button