Християнське життя

Що, якби на один день Ісус опинився б на вашому місці? Що, якби на двадцять чотири години Ісус опинився б у вашому ліжку, ходив би у вашому взутті, жив би у вашому домі, займався б вашими справами? Ваш начальник стає Його начальником, ваша мама – Його мамою, ваш смуток – Його. Лише за одним винятком – у вашому житті нічого не зміниться. Таким же залишиться ваше здоров’я. Такими ж – життєві обставини. Зовсім не зміниться ваш розклад.

Ваші проблеми не вирішаться самі собою. Зміниться лише одне: що, якби протягом доби Ісус прожив ваше життя зі Своїм серцем? На один день ваше серце відпочило б, а життям керувало б серце Христа? Його пріоритети управляють вашими діями. Його бажання визначають ваші рішення. Його любов керує вашою поведінкою.

Якими б ви стали? Чи помітили б інші переміну? А ваша сім’я – чи побачили б близькі люди щось нове? А ваші колеги – відчули б різницю? А ті знайомі, з якими маєте не дуже теплі стосунки – чи відносилися б вони до вас, як і раніше? А друзі? А що на рахунок ваших ворогів?

А ви самі? Як би ви почувалися? Як би змінив би цей «тран сплант» ваш рівень стресу? Ваш темперамент? Чи стали б ви міцніше спати? По-іншому дивитися на смерть? На сплату податків? Чи ви продовжували б боятися того, чого боїтеся зараз? Чи продовжували б робити те, чим займаєтеся зараз?

Зупиніться і подумайте про свій розклад. Зобов’язання. Домовленості. Поїздки. Зустрічі. Чи зміниться щось, коли Ісус отримає владу над вашим серцем? Продовжуйте думати про це. Дозвольте вашій уяві пропрацювати, поки ви не побачите чітку картину того, як Ісус вів би ваше життя, а потім мисленно сфотографуйте і поставте його в рамку. Те, що постане перед вами, – це те, чого хоче Бог. Він хоче, щоб у вас були ті самі почуття, що в Христі Ісусі.

Божий задум щодо вас – ні що інше, як нове серце. Якби ви були автомобілем, Бог хотів би контролювати ваш двигун. Якби ви були комп’ютером, Бог пред’явив би права на програмне забезпечення і жорсткий диск. Якби ви були літаком, Він зайняв би місце в кабіні пілота. Але ви людина, і тому Бог хоче змінити ваше серце. Навіть,
«… якщо ви і навчилися в Нім… відновлятися духом вашого розуму, і зодягнутися в нового чоловіка, створеного за Богом у справедливості й святості правди» (Еф. 4:21, 23, 24).

Бог бажає, щоб ви були точно, як Ісус. Він хоче, щоб у вас було серце, схоже до Його серця.

Я зараз ризикну. Небезпечно поєднувати великі істини в одному реченні, але спробую. Якби в одному-двох реченнях можливо було висловити побажання Бога кожному з нас, це могло б звучати приблизно так:
Бог любить вас такими, які Ви є, але не хоче залишати Вас такими. Він хоче, щоб ви були точно, як Ісус.

Бог любить вас саме такими, які Ви є. Якщо думаєте, що Його любов до вас була б міцнішою, якби ви мали сильнішу віру, то помиляєтесь. Якщо думаєте, що Його любов була б глибшою, якби ваші думки були б глибокими, то помиляєтеся. Не плутайте Божу любов з людською любов’ю. Люд ська любов часто стає більшою через дії і зменшується через помилки. Але з Божою любов’ю все по-іншому. Він любить вас саме такими, якими ви є.

Божа любов ніколи не припиниться. Ніколи. Хоч ми і відкидаємо Його. Не звертаємо на Нього уваги. Відштовхуємо Його. Не слухаємось Його. Він не змінюється. Наше зло не може зменшити Його любов. Наша доброта не може її збільшити. Наша віра заробляє цю любов не більше, ніж ризикує нею наша глупота. Бог не любить нас менше, якщо ми терпимо невдачу, або більше, якщо нам щось вдається. Божа любов ніколи не перестає діяти.

Бог любить вас такими, якими ви є, але не хоче залишити вас такими ж. Коли моя дочка Джена була маленькою, я часто водив її на прогулянку в парк, недалеко від нашого дому. Одного разу, коли вона гралася у пісочниці, до нас підійшов продавець морозива. Я купив доньці цей солодкий смаколик  але, озирнувшись, побачив, що її рот був повний піску. Туди, куди мало потрапити морозиво, вона поклала бруд.

Чи любив я доньку, хоч її рот був брудним? Безумовно. Чи стала вона для мене менше донькою з піском у роті? Звичайно, ні. Чи збирав- ся я залишити її сидіти так далі? Я любив свою доньку у тих обставинах, у яких вона була, але не хотів залишати її там. Тож потягнув Джену до води і вимив їй рота. Чому? Бо я її люблю.

Бог для нас робить те ж саме. Він тримає нас біля води. «Випльовуй пісок, сонечко, – наполягає Отець. – В Мене для тебе є щось краще». І Він очищає нас від бруду: від нечесності, упередженості, гіркоти, жадібності, образи. Нам не дуже подобається ця чистка; іноді ми надаємо перевагу бруду. «Я можу їсти пісок, якщо мені цього хочеться!» – заявля- ємо ми, ображаючись. Це дійсно так – ми можемо. Але коли ми поступаємо так, то багато втрачаємо. В Бога є краща пропозиція. Він хоче, щоб ми були точно такі, як Ісус.

Чи це не Гарна Новина? Ви абсолютно не в полоні своєї особистості. Ви не приречені до похмурого існування. Ви можете змінитися. Ви піддаєтеся «налаштуванню». Навіть, якщо все життя ви провели у турботах, то не потрібно так турбуватися до кінця життя. Ну і що, якщо народилися з «кислим» відношенням до всього навколо? Вам не обов’язково помирати з ним.

Звідки ми взяли, що не можемо змінитися? Звідки з’являються такі твердження: «Просто для мене властиво хвилюватися», або «Я завжди буду песимістом – таким я вже вродився», або «В мене поганий характер – нічого не можу вдіяти з тим, як реагую на обставини». Хто це сказав? Чи станемо ми робити подібні заяви про своє тіло? «Мені судилося мати зламану ногу. Я нічого не можу з цим зробити». Звичайно ж, ні. Якщо у вашому тілі щось виходить із ладу, ми шукаємо допомоги. А що, хіба не можна те саме зробити з нашими серцями? Чи не потрібно нам шукати допомоги для свого «кислого» ставлення до всього навколо? Що, ми не можемо просити лікування для своїх егоїстичних бажань? Звичайно, можемо.

Ісус може змінити наші серця. Він бажає, щоб ми мали серце, як у Нього. Ви можете собі уявити привабливішу пропозицію?

Макс Лукадо

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Найпопулярніше на сайті