John Newton autor de Amazing Grace

Якось я мав розмову із одним своїм знайомим. У того задзвонив мобільний телефон і він, перепросивши, узяв слухавку. А я здивовано зауважив, що мелодією, яка стояла у нього на дзвінку, була всесвітньо відома пісня «О благодать». Здивування моє було викликане тим, що мій товариш далекий від релігії. І ось, коли він завершив розмову, я запитав, чи знає він, що за мелодія у нього записана на телефоні. Він відповів, що новомодних дзвінків не любить, а в розділі класики в нього було всього лише дві — якийсь класичний твір і ця проста мелодія. Тож він її і обрав.

Після нашої розмови, я подумав — якою ж сильною і, водночас, міжкультурною повинна бути пісня, щоб потрапити в число світових класичних творів. Який вплив вона має мати на людей, щоб її, незважаючи на навалу різноманітних музичних творів, пам’ятали досі. А ще — як мало людей знають реальну історію не лише її виникнення, а й життя її автора — колишнього розбишаки і богохульника, морського шибайголови і работорговця, а пізніше — відомого проповідника і духовного діяча — Джона Ньютона.

Джон Ньютон народився 24 липня 1725 року в Вепінгу, поблизу Лондона. Його мати померла, коли йому було лише сім років, проте встигла прищепити певні біблійні істини. Та після смерті матері батькомав на хлопця свої плани: капітан невеликої флотилії, він хотів виховати із Джона справжнього морського вовка. Тому одразу ж відправив сина навчатися в інтернат.

У 11 років Джона влаштували спочатку на одне із суден, що плавало Середземним морем. Там він почав вчитися «справжнього життя». Погані звички, жаргонні слова, вульгарна поведінка — ось що почав переймати юнак від своїх колег. Чим більше він виходив у море, тим більше ставав розбещеним, а докорів сумління ставало все менше і менше.

У 23 роки Джон став капітаном корабля, що перевозив рабів. Цим вінзаймався 6 років. Пізніше його забрав корабель «Грейхаунд», що перебував у тих широтах. Молодий Ньютон був на кораблі як пасажир, що дало йому змогу зануритисьу «веселе» життя із головою. І повторилась колишня ситуація: безбожна, розгнуздана поведінка молодика сприяла побудові муру відчуження і ненависті між ним і командою. Його позаочі почали називати «Йоною», тобто людиною, що приносить нещастя кораблю, на якому він перебуває. І нещастя не забарилося.

У північній Атлантиці їх захопив шторм нечуваної сили. Корабель тріщав по швах, його заливали велетенські хвилі. Саме тоді Ньютон із жахом зрозумів, що може стати перед Богом, Якого він висміював. На його очах велетенська хвиля змила за борт матроса, який за наказом капітана щойно став на його місце. Вперше в житті Джон звернувся до Бога, прохаючи про Його милість і прощення. Перебуваючи в центрі страшної стихії, він схилився в молитві перед Богом і, немов блудний син, знайшов прощення в Небесного Отця.

Шторм лишився позаду, і поволі, латаючи розтрощений бік корабля і постійно відкачуючи воду, вцілілі матроси попливли далі. Без їжі та води їм пощастило добратися до Ірландії. На берег зійшла уже зовсім нова людина. Він відчував себе Савлом із Тарсу, якого пробачив Господь і змінив його сутність: перетворив з богоборця на апостола церкви.

Від того часу життя Джона Ньютона змінилось. І, хоча він проплавав ще деякий час на работорговельних суднах, пізніше він відмовився від цього і став палким прихильником боротьби із работоргівлею і натхненником Вільяма Вілберфорса в його кампанії проти рабства.

У 1758 р., зважаючи на його благочестиве життя і проповідницьку діяльність, йому запропонували посаду архієпископа Йоркського, від якої Джон відмовився. А в 1764 р.став спочатку куратором, а потім простим англіканським священикому невеликому містечку, де і народилась всесвітньо відома пісня «О благодать». Ця пісня є автобіографічною й описує шлях грішної людини до Бога. Шлях того, кого лякала і, водночас, вабила чудова Божа благодать. І описує те,що може зробити любов Божа із кам’яним серцем. Ця проста і натхненна пісня стала улюбленою для мільйонів християн у всьому світі.

Протягом подальшого життя Ньютон у співавторстві із другом-поетом Вільямом Купером для своєї громади написали близько348 гімнів англійською мовою,280 із них були написані особисто Ньютоном. У них оспівувалась вірав Бога, жертва Христа і спасаюча милість Бога до грішників. Усі псалми були зібрані у збірку «Гімни Олні», яка була анонімно видана 1779 року. Багато із них і сьогодні використовуються в традиційній англіканській месі. А деякі співають по церквах усього світу, і ніхто навіть не здогадується, хто є автором цих чудових рядків.

У віці 82-ти років, 21 грудня 1807 р., він відійшов у Царство Того, Хто змінив великого грішника Своєю благодаттю, Кому він повністю присвятив залишок свого життя,Кого оспівував у всіх своїх гімнах.

На його могильному камені вирізьблена епітафія:«Колись безбожник і гульвіса, раб рабів у Африці, який по великій милості Господа і Спасителя Ісуса Христа збережений, відновлений, прощений і визнаний гідним проповідувати ту віру, яку він так довго намагався зруйнувати».

Олег Блощук

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Найпопулярніше на сайті