01

«Де ми будемо після смерті?»– запитав свого часу римський філософ Сенека. Розум стоїка зміг відшукати лише одну, нажаль, хибну відповідь: «Там, де знаходяться ненароджені».

Проте Біблія стверджує, що після смерті життя триває. Життя з Богом, життя в Царстві Небесному Святе Письмо називає вічним, і розповідає, як досягти його ще тут, на землі.

Питання вічного майбутнього непокоїть майже кожну мислячу людину. Що буде після того, як моє серце перестане битися, коли моє тіло покладуть в домовину? Що далі? Я забезпечив собі спокійну старість, одружив дітей, збудував їм маєтки, дав освіту. Але що буде після того, як моє життя скінчиться?

У підсвідомості людини є розуміння вічності, тому що саме з таким задумом її створено − жити вічно. Проте внаслідок гріхопадіння ми стали смертними. «Але з дерева добра й зла – не їж від нього, бо в день їди твоєї від нього ти напевно помреш!», – сказав Бог Адамові (Буття 2:17). Порушення цієї заповіді призвело до смерті. Саме тому, що людина була створена для вічності, сьогодні вона так наполегливо прагне відновити свій первинний стан, зокрема стати безсмертною.

«Що маю зробити я доброго, щоб мати життя вічне?» – спитався в Ісуса багатий юнак понад дві тисячі років тому.

«Що робити, щоб мати життя вічне?» – з цим запитанням люди звертаються до вчених, астрологів, екстрасенсів та лікарів. Останні дослідження з анатомії людини свідчать, що вчені виявили ген, від якого залежить старіння людини. Тепер вони мають надію, що зможуть впливати на тривалість життя людини, а з часом, можливо, захистять від смерті. Повсюди точаться розмови про клонування. Прибічники вчення про реінкарнацію стверджують, що після смерті життя триватиме, але в іншому вигляді: птахів, звірів чи рослин. Такі дискусії недивні, адже людина хоче жити вічно.

Заможний юнак, про якого говорить Євангелія, зі своїм запитанням звернувся до Ісуса. Сьогодні мало хто чинить так мудро. Свій задум стосовно вічності Господь виклав у Біблії, до якої сьогодні може звернутися кожен із нас.

У Євангелії написано, що Ісус Христос поглянув на юнака з любов’ю...Незвичайна істина! Христос любить людину – і вас, і мене. Він любить навіть тоді, коли усі збайдужіли, коли дружина, чоловік або діти ненавидять вас. Ісус віддав за вас Своє життя. Що ще потрібно, щоб довести любов?

«Учителю Добрий, що робити мені, щоб успадкувати вічне життя?» (Лк. 18:18).

Христос відповів, що юнак мусить виконати заповіді.

Невже виконанням заповідей можна досягти вічного життя? Певен, що ні. Юнак з самісінького початку поставив Христу неправильне запитання: «Що зробити?», − а отже, отримав логічну відповідь: «Роби!» Якби завдяки добрим справам можна було здобути вічне життя, Ісусу не потрібно було б страждати на цій землі. 

Проте навіть сьогодні багато людей сподіваються вчинками заслужити вічне життя. Нещодавно один чоловік сказав мені, що йому вже недалеко до Божого Царства,бо ось уже місяць він не палить і не п’є. Людина вважає, що стосовно Бога вона зробила добру справу,але насправді усе інакше.

Спробами заробити Небесне Царство опікуються чимало людей. Давати милостиню, ходити до церкви, молитися, любити ближнього – ось далеко не вичерпний перелік можливих добрих справ.

Заможний юнак змалку виконував заповіді: нікого не вбив, не вкрав, не чинив перелюбу, − та, незважаючи на це, відчував у серці тривогу за своє майбутнє. Причиною такої тривоги є наша гріховність.

У книзі Ездри 9:6 написано: «Беззаконня наші помножилися понад голову, а наша провина виросла аж донеба!» Ось, виявляється, у чому заковирка! Наша гріховність супроводжує нас від народження .Тягар гріхів лежить на наших плечах , і позбавити від нього не в змозі навіть найкращі діла.

Саме тому у світ прийшов Ісус Христос. Біблія говорить: «Так бо Бог полюбив світ, що дав Сина Свого Однородженого, щоб кожен, хто вірує в Нього, не згинув, але мав життя вічне» (Ів. 3:16). Життя вічного можна досягнути, лише повіривши в жертву Божого Сина Ісуса Христа. Іншого способу не існує. Ісус прийшов для того, щоб звільнити нас від тягаря гріхів. «Він тілом Своїм Сам підніс гріхи наші на дерево, щоб ми вмерли для гріхів та для праведності жили; Його ранами ви вздоровилися» (1 Петр. 2:24).

Звертаючись до юнака, Господь зауважив: «Одного тобі ще бракує: Розпродай усе, що ти маєш, і вбогим роздай, – і матимеш скарб свій на небі! Вертайся тоді, та й іди вслід за Мною!»(Лк. 18:22). Авжеж, слідування за Ісусом привело б юнака до Небесного Царства.

Цікаво, а що перешкоджає тобі? Ісус Христос пропонує вічне життя також тобі. Він звертається до тебе:«Іди вслід за Мною». Але щось стримує тебе. Можливо, це гріховний спосіб життя, коло друзів, шкідливі звички. У кожного свій тягар, якого слід позбутися.

Євангелія говорить, що юнак пішов від Ісуса засмученим. Він покладав надію на багатство, і тому вічне життя, якого він так прагнув, залишилося для нього недосяжною мрією. А що буде з тобою, шановний друже? Сьогодні ти маєш чудову нагоду прийти до Ісуса Христа, отримати вічне життя і радість, або ж відійти від Нього в смутку. Життя без Христане зможе подарувати тобі справжньої радості.

Що ти обереш? Невже відкинеш дарунок вічного життя? Нехай Господь вбереже тебе від цього. Прийми вірою спасіння Христове, і Він благословить тебе.

Олександр Чмут

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Найпопулярніше на сайті