188114 900
За десятиліття до і після життя та смерті Ісуса, в Ізраїлі існувало багато різних месіанських рухів. Майже в кожному випадку месіанський лідер був убитий, для багатьох з них це була страта. Після смерті лідера кожен із цих рухів, найймовірніше, припиняв своє існування. Всі розходилися додому, і на цьому все закінчувалося. Зі всієї кількості рухів, лише один не припинив існувати після смерті ватажка. І не тільки не перестав існувати, а буквально вибухнув: за перших триста років він поширився по всій Римській імперії.
Що робить християнство відмінним від усіх месіанських рухів? Християни б відповіли, що це саме те, що відбулося після смерті лідера їхнього руху. Отож, що ж стало причиною такого вибухового зросту цього руху після смерті його засновника?
Ісус помер в половині дня, а Субота почалася при заході сонця. Згідно єврейського закону, в Суботу не дозволялося працювати, а тоді це означало, що тіло Ісуса могли поховати лише ввечері, або наступного дня. Тому Йосип пішов до Пілата з надією на те, що зможе поховати тіло вчасно. Йосип, хоч був фарисеєм, виявив велику хоробрість і незалежне мислення, випросивши тіло Ісуса. Євангеліст Марко пише: «А Пилат здивувався, щоб Він міг уже вмерти. І, покликавши сотника, запитав його, чи давно вже Розп’ятий помер. І, дізнавшись від сотника, він подарував тіло Йосипові. А Йосип купив плащаницю, і, знявши Його, обгорнув плащаницею, та й поклав Його в гробі, що в скелі був висічений. І каменя привалив до могильних дверей. Марія ж Магдалина й Марія, мати Йосієва, дивилися, де ховали Його» (Мр. 15:44-47).
Те, як повідомляє про факт похорону Марко, свідчить про те, що смерть була очевидною. Пілат, Йосип, Римський центуріон, дві жінки були очевидцями похорону. Таким чином, цілий натовп експертів та свідків міг підтвердити, що Ісус був дійсно мертвим.
Для перших учнів воскресіння було неосяжним, вони не могли в це повірити, як і багато хто з нас сьогодні. Звичайно, їхні переконання були іншими, ніж наші. Греки не вірили у воскресіння; в грецькому світогляді після смерті душа здобувала свободу від тіла. Для них воскресіння ніколи не було частиною життя після смерті. Що стосується євреїв, деякі з них вірили, що в майбутньому, коли весь світ буде оновленим, відбудеться загальне воскресіння з мертвих, але у них не було поняття про індивідуальне воскресіння. Люди в часи Ісуса не були схильні вірити у воскресіння.
Цельс, грецький філософ, який жив у II столітті, був великим антагоністом християнства. Він написав кілька праць, у яких перераховував аргументи проти факту воскресіння. Одним із аргументів, у який він вірив, було те, що християнство не може бути істиною, бо письмові звіти про воскресіння засновані на свідченні жінок, а всі знають, що жінки істеричні. Багато читачів Цельса погоджувалися з цим, і для них то було головною противагою. В древньому соціумі, наскільки нам відомо, жінки не мали такого високого статусу, як чоловіки і свідчення жінок не викликали особливої довіри.
Ви розумієте, що це означає? Якби Марко та інші християни складали свої розповіді, щоб почати свій рух з нічого, вони б ніколи не згадували у цій історії жінок, як перших свідків того, що гріб Ісуса був порожнім. Єдина можлива причина наявності жінок у цих звітах – це те, що вони там реально були присутніми і потім розповіли про те, що побачили: камінь було відвалено, гробниця порожня, і ангел проголосив, що Ісус воскрес.
Яким був воскреслий Ісус? Отож, тіло воскреслого Ісуса мало «тіло і кістки». Він не був примарою. Учні могли впізнати Його і торкнутися до Нього. Він розмовляв із ними. Чи могла усіх охопити групова галюцинація?
Ні, бо учні були не єдиними, хто бачив і торкався до Нього. Павло склав довгий список людей, які особисто бачили воскреслого Христа, він записав про це так: «А потім з’явився нараз більше як п’ятистам браттям, що більшість із них живе й досі, а дехто й спочили» (1 Кор. 15:6).
Більше того, тут має бути якесь пояснення того, як перелякана група учнів перетворилась у групу лідерів. Багато з них провели жертовне життя, багато хто були вбитими за вчення про воскресіння Ісуса.
Ісус воскрес, як Він їм і говорив. Після того, як Він, наче злочинець, відсидів свій час у тюрмі і повністю виконав вирок, закон більше не мав до Нього претензій, і Він вийшов на свободу. Ісус Христос прийшов, щоб взяти на Себе покарання за наші гріхи. Це було нескінченне осудження, але Він мав повністю його понести, і тому в Пасхальну неділю Він вийшов на свободу. Воскресіння було Божим способом надрукувати «Сповна заплатив» протягом всієї історії, щоб ніхто не зміг цього упустити.
День Господній – це день, у який Бог все зробив правильно; день, коли весь смуток минув; і в той день те ж саме відбудеться з вашим болем і смутком. Ви виявите, що найгірше, що коли-небудь із вами відбувалося, в кінці лише послужить для ще більшої радості. В той день все буде вивернуто навиворіт і ви пізнаєте неземну відраду. Радість вашої слави буде набагато більшою від кожного отриманого шраму. Тому живіть у світлі воскресіння і відродження цього світу у вас самих, у славній нескінченній радості.

bb.je/1islsaR

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Найпопулярніше на сайті