Світлого Різдва
Навколо раз-у-раз ми чуємо слова: «Щасливого Різдва!» Все це так, але що таке щастя? Про яке щастя ми думаємо, коли бажаємо здоров’я алкоголіку, удачі злодію, безкарності вбивці, безпечного і легкого життя серед війн і воєнних чуток? Я надаю перевагу бажати не щастя, а світла. Нехай наші свята будуть не шумними, а світлими; не веселими, а радісними. Ось і зараз я кажу: «Світлого Різдва!»
Чи є щось, що говорить про Бога без слів, що пов’язане не з поясненням, а з переживанням, не з поняттям, а з явленням? Є. Це світло.
«Бог є світло», каже апостол Іван (1 Ів. 1:5). Там де Бог, там завжди світло. Світло не лише від святкових свічок і гірлянд, але від Його присутності.
Різдво – особливо світле свято. Перші свідки Христового народження – пастухи і волхви – зіткнулись з незвичним, небесним, божественним світлом, і потім, в цьому світлі, змогли зрозуміти те, що відбувається і зустрітися з Богом.
«А в тій стороні були пастухи, які пильнували на полі, і нічної пори вартували отару свою. Аж ось Ангол Господній з›явивсь коло них, і слава Господня осяяла їх. І вони перестрашились страхом великим... Та Ангол промовив до них: Не лякайтесь, бо я ось благовіщу вам радість велику, що станеться людям усім. Бо сьогодні в Давидовім місті народився для вас Спаситель, Який є Христос Господь» (Лк.2:8-11).
Ми – пастухи вночі. Вогнища не вистачає. Ми боїмося того, що ховається у пітьмі. Ми боїмося ночі і дня. Бо те, що день не світліший за ніч – все ж та сама невідомість і безнадійність.
Ми пасемо себе і худобу, малочисельну і худу. Ми пастухи, які бояться світла, і не здатні спасти навіть себе. Ми вівці, які не мають Пастуха.
Ні вогнища, ні лампи не дають того світла, яке освітило би наше життя і показало б його зміст, прогнало би пітьму з наших сердець і закутків розуму. «В Тебе джерело життя, в Твоїм світлі побачимо світло» (Пс.35:10). Тобто тільки у світлі Божої присутності ми здатні щось побачити і щось зрозуміти. Поза Різдвом історія світу і наша особиста доля покриті пітьмою. Різдво – «промінь світла у темному царстві», зіркова доріжка до Бога і яскравої повноти реальності.
«І питали: Де народжений Цар Юдейський? Бо на сході ми бачили зорю Його, і прибули поклонитись Йому. І, як зачув це цар Ірод, занепокоївся, і з ним увесь Єрусалим. Вони ж царя вислухали й відійшли. І ось зоря, що на сході вони її бачили, ішла перед ними, аж прийшла й стала зверху, де Дитятко було. А бачивши зорю, вони надзвичайно зраділи. «І, ввійшовши до дому, знайшли там Дитятко з Марією, Його матір’ю. І вони впали ницьма, і вклонились Йому. І, відчинивши скарбниці свої, піднесли Йому свої дари: золото, ладан та смирну». (Мт.2:2-3, 9-11 )
Пастухам явились ангели – світлі Божі слуги, які світилися яскравим сяйвом. А мудреці побачили Зірку. Світло проявляє себе по-різному, але це одне і те ж Світло. Одні вірять в чудеса і бачать їх. Інші шукають пояснень і знаходять зірку.
Бог відкривається простим людям і людям вченим. Його світло доступне усім, хто має очі, щоб бачити, хто тримає їх відкритими, хто шукає, стукає, просить.
Нехай Світло Різдва осяє нас, нехай в цьому світлі ми побачимо себе справжніми, нехай ми побачимо Ісуса зблизька.
Нехай у світлі різдвяної зірки ми чітко побачимо своє покликання у цьому світі, Божу волю у нашому житті, перспективи…
Нехай ми станемо тими пастухами і мудрецями, які понесуть вість про світлу подію далі в свої сім’ї, села і міста, народи і культури, навчальні аудиторії і професійні спільноти, щоб світла стало більше, щоб яскраво сіяли свічки, лампи і маяки; щоб люди бачили світло і йшли на нього; щоб «Народ, що в темноті сидів, світло велике побачив, а тим, хто сидів у країні смертельної тіні, засяяло світло» (Мт.4:16).
Нехай пройде страх, відступить ніч.
Нехай настане та велика Радість, яку обіцяли ангели всім людям, а значить – і нам.
Нехай мир наповниться Світлом!
Світлого Різдва!

Михайло Черенков

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Найпопулярніше на сайті