249168 Sepik

Ми чомусь звикли так вітати один одного лише один раз в рік. Апостольська церква віталася так завжди, ще й, причому з акцентом радості: «Христос Воскрес! Воістину Воскрес!»

У всі свої проповіді і промови апостоли завжди включали істину про воскресіння Христа, ми це бачимо у їх проповідях, виголошених після дня П'ятидесятниці. До цього вони взагалі не проповідували, а почали це робити лише після воскресіння Ісуса Христа.

Що надихало їхні проповіді? – Факт воскресіння Ісуса з мертвих! Перші, хто приніс цю радісну звістку, були жінки. Вони вранці недільного дня пішли змастити пахощами тіло Христове. Побачивши ангела, вони сильно налякалися, та він сказав їм: «Не лякайтеся, бо я знаю, що це Ісуса розп'ятого ви шукаєте. Нема Його тут, бо воскрес, як сказав. Ідіть же хутко, і скажіть Його учням, що воскрес Він із мертвих, і ото випереджує вас в Галілеї, там Його ви побачите...» (Матв.28:5-7).

І після цієї вражаючої події всі істинні служителі Євангелії Ісуса Христа завжди вводили у свої проповіді факт про те, що Христос воскрес. І не один раз на рік. Вони зрозуміли, що наріжним каменем християнства є воскресіння Ісуса Христа.

Без цієї істини про воскресіння, скільки не говорилось би про Бога, не можна назвати проповідь християнською. Краще висловити цю істину, ніж це зробив апостол Павло, неможливо: «Коли ж бо Христос не воскрес, то проповідь наша даремна, даремна також віра ваша!» (1Кор.15:14).

Так, дорогі друзі, воскресіння Ісуса Христа – основа нашого спасіння. Якщо Христос не воскрес, тоді Голгофська смерть Спасителя є всього-на-всього трагічним кінцем Його не дуже вдалої місії.

Блага вість для винуватого грішника починається з Ісуса Христа.

Він залишив славу, яку мав в Отця Свого від початку часів і зійшов на цю землю, став людиною для однієї мети: спасти гріховне людство. Там, на Голгофському хресті, він зайняв наше місце і переніс те, що ми заслужили. Вся лють Божого гніву проти гріха звалилася на Сина Його Ісуса Христа заради нас.

Однак, це само по собі не можна назвати Благою вістю – не вистачає головного. Апостоли проповідували Христа і причому розп'ятого, але не закінчували цим. Вони проповідували і Христа воскреслого.

Кожна проповідь апостолів була пасхальною, і так маємо поступати і ми. Євангеліє говорить кожній людині, без виключення, що вона грішник, який гине, але у той же час воно надає людині можливість спасіння, прощення гріхів і вічне життя.

Друже, якщо ти ще в грішному стані, то сьогодні можеш спастися. Ти пережив моральну невдачу, але ти можеш бути прощеним і отримати перемогу над гріхом. Вся наша природа спотворена гріхом повністю, але Бог передбачив для нас повне викуплення і пропонує нове життя посередництвом віри в Ісуса Христа.

Гарантією, що це все реально, а не людська вигадка, є воскресіння Ісуса Христа. Це дає впевненість тому, хто вірою прийме спасіння, яке звершив для нас Бог, що ніхто і ніщо не може відлучити нас від Божої любові. Спасіння – вічне. Життя, яке Христос дає нам, – вічне, бо Він Сам сказав, про тих, хто належать Йому: «І Я життя вічне даю їм, і вони не загинуть повік, і ніхто їх не вихопить із Моєї руки» (Iв.10:28).

Уявімо собі таку картину: на місце винуватого злочинця пішла невинна людина, щоб взяти на себе його покарання. Ця людина знає, що інша була винною, і якщо довести свою невинуватість, то прийдеться видати свого друга. Тому вирішує взяти всю провину на себе. Припустимо, що злочин був не дуже серйозним, але тим не менше, він вимагає покарання, і суддя призначає рік ув'язнення. Як це переживає винуватий? Адже він на волі, а інший замість нього є в тюрмі. «Це я заслужив покарання, але той зайняв моє місце» – подумає винний. Можливо, що він піде на відвідини у в'язницю, і той, який сидить замість нього, скаже йому: «Ти знаєш, я зайняв твоє місце, ти вільний, не переживай за мене, я не жалкую, що так вчинив».

Пройшов рік, термін закінчився. І ось, йдучи по вулиці, винуватий помітив, що йому назустріч іде молодий чоловік, який сидів у в'язниці замість нього. Він підбіг до молодого і з подивом запитує: «Що це означає?» – «Це означає, милий друже, що тобі більше нема чого боятися. Термін вироку закінчився, ніхто більше засудити тебе не зможе», – почув у відповідь.

Так само наш Спаситель поніс весь наш гріх на хрест і ми, будучи винними, тепер вільні. Воскресіння Христа є запевненням, що питання нашого гріха навіки вирішене. Як можна відмовитися від такого спасіння? Воно не тільки дається в подарунок, але з повною гарантією, що втратити ти його не можеш, і гарантію дає факт Христового воскресіння.

Ти запитаєш, друже: «Що ж потрібно від мене?» Спасіння дуже дороге, щоб купити, тому ти маєш прийняти його даром, як подарунок. А як же його прийняти? Уважно прочитай слова апостола Павла, це все, що від тебе вимагається: «Бо коли ти устами своїми визнаватимеш Ісуса за Господа, і будеш вірувати в своїм серці, що Бог воскресив Його з мертвих, то спасешся» (Рим.10:9). Це все, зроби так і спасенний будеш.

Ярл Пейсті

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Найпопулярніше на сайті