nagorna
Євангеліє нагнітає ситуацію: Царство наблизилось, ось, вже, тут. Виникає хвилююче запитання: що ми можемо вживати і на що ми можемо розраховувати тут, на землі? Які наші обов'язки і можливості в перспективі Божого Царства?

При всій напруженості життя не закінчується.
«Тими ж днями приходить Іван Христитель, і проповідує в пустині юдейській, та й каже: Покайтесь, бо наблизилось Царство Небесне!» (Матв. 3:1,2).
«А люди питали його й говорили: Що ж нам робити? І сказав він у відповідь їм: У кого дві сорочці, нехай дасть немаючому; а хто має поживу, нехай робить так само. І приходили й митники, щоб христитись від нього, і питали його: Учителю, що ми маємо робити? А він їм казав: Не стягайте нічого над те, що вам звелено. Питали ж його й вояки й говорили: А нам що робити? І він їм відповів: Нікого не кривдьте, ані не оскаржайте фальшиво, удовольняйтесь платнею своєю» (Лук. 3:10-14).
Царство наблизилось, але життя триває.
Царство втілюється в житті і справах людей, а не відміняє їх.
Вслід за Своїм Предтечею, Ісус продовжує проповідь Царства: «Настав час! Царство Бога близько».
В чому це Царство? Де воно? У втіленому Богові, в житті і служінні Ісуса. Царство – втілення Божої волі в земному житті. Царство – преображена реальність, а не «прекрасне далеко».
Проповідь Царства не паралізує людей, а пробуджує, активує їх. В цьому сенсі відома притча про таланти має бути прочитана і зрозуміла як притча про Царство. Вона знаходиться за причтою про діви, тобто за іносказанням про Царство, і продовжує ряд образів Царства.
Читаючи ці притчі в зворотному порядку, стає зрозуміло, що пильнування – не в особливо духовному нічогонеробленні, а праці, яка примножує.
В той же час, відомо, що лінь і лукавство – самий поширений «християнський гріх». Скоро кінець, навіщо щось робити? Бог дасть – навіщо працювати? Мені дано менше – мене образили. Світ несправедливий – збережу нерви. Ініціатива карається. Будь-яка справа ризикована – на дивані спокійніше.
Ісус заохочує примноження, успіх, жертовність у віддачі себе справі, винахідливість. Але все це – в перспективі Царства. Коли шукають Царства, все решту додається. Без нього – розпадається і втрачає зміст. Є лише статистика, але немає змісту. Є успіх, але немає щастя. Є тимчасові досягнення, але немає майбутнього.
Перспектива Царства відкрита. Але до нас вона звернена як виклик – нашій вірі, сміливості, волі, рішучості. Виклик Царства в тому, що все тільки починається. Прийшов час – не кінця, а початку. Не очікування смерті, але активного життя. Не протиставлення духовного і світського життя, але з'єднання всього під владою Христа. Не поділенню, але втіленню. Не втечі, а боротьбі. Не марнотнотності, а праці. Не скаргам, але мудрому керівництву. Не животінню в страху, але сміливому зусиллю. Ми знаємо, що в кінці буде Царство без кінця, що всі зусилля будуть винагородженні і ніщо добре не буде даремним, тому вже зараз можемо діяти в цій радісній перспективі.

Михайло Черенков

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Найпопулярніше на сайті

Схожі матеріали