15364 4521844007

Сучасне суспільство безнадійне і перебуває у безвиході. Просвіту в кінці тунелю не видно. До такого сумного висновку приходиш, коли дивишся на життя реальними очима. Засоби масової інформації постійно повідомляють про смерть, катастрофи або людську несправедливість. Якщо де й говорять про позитивну дію або вчинок, то відразу в тому сумніваються, підозрюючи в нечистому мотиві. Позитивне в житті – це часто примхлива посмішка іронії, яку ми спостерігаємо під час перегляду реклами. Сім'ї розпадаються як через дрібниці, так і через серйозні гріхи – алкоголізм, наркоманія чи зрада. Якщо ж хтось і виявився в невеликому числі щасливчиків, досяг успіху, то часто лише тому, що приніс щось у жертву: або совість, або друзів, або сім'ю...

Багато хто не бачить виходу, тому що ніхто не навчив їх пошуку. Одна людина сказала: «Якщо не бачиш просвіту в кінці тунелю, значить попереду поворот!» Більшість не йде вперед тому, що не знає про можливість повороту і не бажає витрачати час на марне просування вперед.

Роздумуючи про життя, можна мимоволі прийти до розчарування. Відчуття, «що ми самотні у Всесвіті», справляє на нас руйнівний вплив. Людина, не знаходячи сенсу власного існування, приходить до усвідомлення абсурдності життя. Що ж робити? Невже все справді настільки безнадійне? Може, дійсно, наше життя – це боротьба, де виживає найсильніший, і моральним є лише те, що приносить мені задоволення? До таких висновків можна дійти, якщо випустити з уваги найголовніше – Творця, Який є основою людського життя. Лише прихід до Нього, «Бога живого», як Його називали старозавітні пророки, дає людині зміст життя і відчуття надії.

Що таке надія?

Віра в можливість здійснення чогось радісного, сприятливого; віра в те, що може принести успіх, радість, благополуччя. Так пояснює це слово Тлумачний словник української мови.

Реальний світ дійсно безнадійний і тому нестабільний. Політична ситуація в країні й загалом у світі невтішна. Ми переживаємо початок нового перерозподілу світу. Політична напруга – не єдине, що дестабілізує суспільство. Постійне підвищення вартості життя, економічна нестабільність, погіршення екологічної ситуації тощо – все це призводить до розуміння, що справжньої радості людині тут, у цьому світі, не знайти! Якщо це так, то чи є в людського суспільства вихід? Вихід у дійсності є, хоча він і складний. Складність у тім, що він вимагає від людини рішення, яке, в свою чергу, вимагає дій у новому напрямку. Цей вихід є останньою надією для цього світу, все інше вже випробувано й довело свою неспроможність і тлінність. Цей вихід у радикальному переосмисленні й повороті життєвих орієнтирів і цінностей у бік Христа.

Христос – єдиний, Хто дає людині надію в цьому світі. Надія, яку дає Христос, – це погляд у майбутнє, яке буде влаштоване Христом, а не людським урядом і державою. Навернення до Христа робить людину «новою». Однак це не означає, що людина стає пасивною в улаштуванні порядку й миру в людському суспільстві. Навпаки, соціальна позиція такої людини лише утверджується. «Нова» людина прагнутиме створювати «нове».

Ця надія полягає в зміні життєвого стрижня, в «повороті» у темному тунелі життя. «Нова» людина не тримається за земне, матеріальне. Вона «збирає собі скарб на небесах» у вигляді добрих справ й орієнтується на «праведність, мир і радість» у соціальному житті. Звертаючи увагу на життєвий стрижень «нової» людини, розумієш, що саме такі люди й потрібні для відновлення суспільства на всіх рівнях – політичному, економічному, соціальному. Саме «нові» люди можуть перетворити суспільство й відкрити своїм життям єдину надію для світу.

Власниками цієї надії є християни, які йдуть за Христом. На превеликий жаль, наш «християнський» світ далеко не християнський... Багато людей знайшли християнську «релігію», але не християнську надію. Ми постійно зустрічаємося з людьми, які лише номінально належать до християнства. Це лише заважає «новій» людині розкрити себе. Все ж, незважаючи на подібні проблеми, ми маємо надію, що світле й істинне переможе! Нове людство на чолі з Ісусом Христом перетворить обличчя цього світу.

Говорячи про останню надію для світу, потрібно відзначити дві основні перетворюючі дії цієї надії.

По-перше, це зміна особистого орієнтира: сподівання на неминуче й духовне – на Бога.

По-друге, це активна соціальна позиція, що має на увазі вплив словом і ділом на старе суспільство до його повного перетворення й навернення до єдиної надії, зосередженої в Ісусі Христі. Перша дія, необхідна для перетворення, приводить до активності в житті, до бажання, щоб і весь світ знайшов надію у Христі й змінився! Інакше кажучи, маючи надію на Христа, я бажаю бачити цю надію й в інших людях. Це бажання обов'язково має привести мене до дії, до вчинків, спрямованих на допомогу людям. Таким чином, здобуття надії сприяє відновленню не лише окремої особистості, але й суспільства в цілому. «Нова» людина створює «нове» суспільство, сповнене активного сподівання й дієвої надії на Бога.

Костянтин Тетерятников

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Найпопулярніше на сайті