jazhyvu2

Є один центральний символ, завдяки якому ми пам’ятаємо Ісуса. Сьогодні цей образ, покритий золотом носять на ланцюжку на шиї безліч жінок та чоловіків… Звичайно, хрест був способом страти. Хрест, універсальний образ в християнстві, пропонує докази того, що Богові не байдужі наші страждання і біль.

 Бо Він Сам помер від них. Хрест постає унікальним символом серед усіх релігій світу. Багато з них мають своїх богів, але тільки одна релігія має Бога, Який потурбувався про нас настільки, щоб стати людиною і померти. Ця страта тягнулась кілька годин на очах глузуючого натовпу. Обіцянки, які давав Ісус, напевно мали здаватися особливо порожніми для людей тих часів. Це цар? Цар – посміховисько з терновою короною. Ще більш сумнівно – цей чоловік Бог? Навіть для Його учнів, які ходили з Ним три роки, в це було надто важко повірити. Вони загубилися в натовпі, боячись, що їх впізнають і ототожнять з цим царем-самозванцем.
Смерть Ісуса є наріжним каменем християнської віри, найважливішим фактом Його приходу. Впродовж Свого служіння Він дав цілу низку натяків та пророцтв. Пророцтв, які стали зрозумілими тільки після того, як все звершилось.
 Апостол Павло називав хрест «каменем спотикання» для віри, історія це довела. Запитання євреїв: як Бог, Який не зміг дивитися, як Авраам приносив би в жертву свого сина, дозволив померти Своєму власному Сину? Коран вчить, що Бог значно лагідніший, щоб дозволити Ісусу піти на хрест, замінив Його зловмисником.
Всім цим запереченням бракує основного моменту Євангелії: Бог не перебував десь там під час страти, а Бог перебував у Христі, примиряючи з Собою весь світ. На хресті Сам Бог прийняв страшний біль цього світу.
Для когось хрест – це поразка. А для когось – «Я люблю вас!» Вся любов, за всі періоди історії, була зосереджена в тій одинокій фігурі на хресті, в Тому, Хто сказав, що в будь-який момент міг би покликати легіони ангелів врятувати Його, але вибрав не робити цього – тільки через нас. На Голгофі Бог прийняв Свої непорушні умови справедливості. Будь-які обговорення того, як біль і страждання вписуються в Божу схему, врешті-решт ведуть назад до хреста.
В день Воскресіння учні дізналися, що немає такої темряви, яка була б завелика для Бога. Вони зрозуміли, що значить судити про теперішнє через майбутнє. Запалені Пасхальною надією, ці колишні боягузи пішли і змінили світ.
Християнство містить в собі парадокси, які би без життя та смерті Ісуса не мали б сенсу. Наприклад, хоча бідність і страждання є «поганими речами», в той же час їх можна назвати «благословенними». Ісус продемонстрував, що біль може бути трансформуючою. Він дав нам зразок, який бажає відтворити в нас.
Серед усіх дивовижних подій в історії людства, Бог вибрав найгірше, що могло трапитись – страшну страту Свого невинного Сина – і перетворив це на остаточну перемогу над злом та смертю. Незбагненні страждання на хресті мали значення абсолютного викуплення; саме Його ранами ми зцілилися (Ісаї 53:5), в Його слабкості ми маємо силу.

Філіп Янсі 

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Найпопулярніше на сайті

Схожі матеріали