Актуальне

Як споживати інформацію під час короновірусної паніки

Коли я вперше почула про короновірус, в мене була одна думка – це маркетинг чи реальна загроза?
Це типове питання-фільтр, яке задає мій мозок після 20 років роботи на стороні маніпуляторів.
Задає, тому що знає – будь-що можна перебільшити в рази та змінити істинне значення на потрібне.
Тема “вірусів” не виключення. Ми переживали свинячий, пташиний та купу інших видів щорічних вірусів. Всі вони мали різне поширення та різну смертність. Об’єднувало їх одне – всі вони ставали головними н’юсмейкерами на певний період.

Тривалість цього періоду напряму залежала від того, як висвітлювалась тема. Чи створювалося живильне середовище для паніки, а чи навпаки давалися раціональна інформація об яку розбивалися емоційні маніпуляції.
Для того, щоб створити паніку, потрібно небагато. Присвоїти гучне тавро для нової зарази.
Щось на кшталт “смертельна чума 21 століття”. Обов’язково з вказанням “немає ліків, люди мруть як мухи” і так далі. Постійно наводити статистику смертності, замовчуючи реальний її відсоток.
Такі новини будуть гарантовано мати велику аудиторію.
В цьому середовищі неминуче виникають чутки, які пояснюють все через призму конспірологічних теорій. Біологічна зброя, змова урядів для винищення людей, маркетинговий хід для збагачення фірм корпорацій тощо.
Всі ці та десятки інших квазі теорій, живуть в інформаційному просторі постійно. Їх культивують цілі ком’юніті конспірологів. Вони ж і знаходяться в постійному пошуку підтверджень своїх домислів. Як найкраще цю роль виконують нові та розкручені в медіа загрози.
В мирний час, більшість з поблажливою усмішкою спостерігає за їхніми потугами.
Ситуація змінюється кардинально, коли людям бракує пояснень та аргументів з офіційних джерел, а їхньому життю є реальна загроза, яка постійно посилюється стараннями ЗМІ.
Тоді конспіролог з’являється у кожному домі.
Всю цю ситуацію могла б припинити грамотна, об’ємна та своєчасна комунікація від офіційних органів, лідерів громадської думки, моральних авторитетів тощо.
Проте у випадках “нової зарази” інформації мало, вона суперечлива і всі, перестраховуюсь, займають позицію очікування.
Саме тут наступає золотий час для диванних експертів, ловців хвилинної популярності та опонентів чинної влади. Саме вони своїми діями посилюють панічні настрої та моделюють їх.
У переважній більшості випадків, саме вони є основною загрозою, а не вірус.
Друга по величині загроза – дії самої влади. Централізовано зупинити паніку важко.
Потрібно контролювати висвітлення теми в ЗМІ. Нівелювати маніпулятивне та емоційне висвітлення, коректно та всебічно висвітлювати статистику (офіційні дані ВООЗ / МОЗ), симптоми захворювання, шляхи передачі вірусу, як можна захиститися тощо.
Та все зі стабільно високою інтенсивністю та покриттям – всі основні джерела інформації, синхронно та в один голос. Як тільки з’являються протиріччя, інші акценти – паніка виходить на новий рівень.

Крім цього:

  1. Вести масштабну та гучну роз’яснювальну компанію. На всіх рівнях – системно, постійно, говорити в унісон. Від президента до медсестри, від прессекретаря МОЗ до міського голови маленького містечка.

  2. Демонструвати готовність до будь-якого розвитку подій. Наочно та на всіх рівнях.

  3. Моніторити провокації. Оперативно, рішуче та публічно їм протистояти.

І все це та ще багато іншого – раціонально та беземоційно. Тобто думати про народ та його паніку, а не про рейтинги та хвилинний піар.
Це важко навіть для старих демократій, не кажучи вже про Україну.
Тому основний порятунок від вірусів, паніки та її наслідків лягає на саме населення.
Це також складна задача, бо більшість не має інформаційного імунітету й не може відрізняти маніпуляцію від правди.
На ту частину суспільства, яка зберегла частину інформаційного імунітету, лежить подвійна задача – вберегти від паніки себе та своїх рідних.
Ось основні правила інформаційної гігієни, яких варто дотримуватися самому та навчати їх своїх рідних в період наростаючої паніки.

Не підживлювати паніку

В першу чергу не дозволяти собі двозначних висловлювань.
Те що видається вам влучним жартом (наприклад, “піду куплю останню маску в аптеці)))”), іншими може сприйматися з протилежним значенням і звучати, як однозначне “всі маски розкупили, що ж мені робити!!!” і це тільки підживить паніку.
Це той випадок, коли особливо обережно потрібно відноситися до всього сказаного/написаного.

Не слухати порад від людей, які не мають ніякого відношення до доказової медицини 

В умовах нових захворювань особливо важливо слідувати саме їй.
Саме провідні лабораторії кидають всі сили на те, щоб дослідити та розробити протоколи лікування. Провідні медичні центри відразу апробовують їх на практиці та дають фідбек.
Тобто буквально в польових умовах розробляються нові ліки, вакцини, протоколи. Вони ж і є найбільш релевантним способом лікування.
В той час як різношерстні альтернативщики, знахарі, екстрасенси та інші диванні експерти не мають ні уявлення про суть вірусу, ні про те що сприяє його реальній нейтралізації.
В умовах паніки, вони можуть лише задурити людям голову та реально збільшити кількість смертей через свої дії чи бездіяльність.

Не вірити сумнівним та анонімним рекомендаціям 

Це правило витікає з попереднього.
Проте часто інформація подається, як рекомендації “китайського лікаря”, при цьому ні імені ні першоджерела немає.

Так породжуються міфи про рятівну силу звичайних масок. Їх розмітають з аптек, посилюючи паніку та створюючи ілюзію простої псевдозахищеності.
Натомість куди більш важливе та складне правило “часто мити руки не менше 20 секунд” залишається поза увагою.

Володіти об’єктивною і оперативною інформацією

 Тобто щоранку бачити всю картину того, що відбувається.
Скільки та де захворіло/померло/вилікувалося? Як ці дані співвідносяться до чисельності населення? Який відсоток смертності? Та все це в динаміці.
На даний момент всі ці дані щоранку публікують ЗМІ.

Вибрати мінімум три ЗМІ

з об’єктивною інформацією та відслідковувати в них новини.
Інститут масової інформації щоквартально оновлює рейтинг медіа по дотриманню журналіських стандартів. Кожне з перелічених там ЗМІ подає інформацію в різних каналах – на сайті, в пабліку Facebook, Телеграм каналі тощо.
Тобто кожен може знайти зручний спосіб отримання оперативної та достовірної інформації з різних джерел.
Слідкувати за офіційними сайтами – МОЗ та ВООЗ. На них зібрана офіційна, достовірна, повна інформація.

Всю інформацію, яка вас емоційно чіпляє перевіряти особливо прискіпливо

В тому числі емоційне забарвлення несуть словосполучення “смертельний коронавірус”.
Наразі він куди менш смертельний ніж ті ж онкозахворювання. Такі та подібні їм фрази одна з ознак наявної маніпулятивної інформації в даному матеріалі.

Ще один маркер маніпулятивності – штучна популярність поста

Як тільки ви бачите пост на тему коронавірусу з аномальною кількістю залучень (вподобання, коментарі, поширення) – перевіряйте їх на наявність ботів.

Ось базові критерії перевірки бота:

  • мінімум або відсутність власних фото;
  • мінімум або відсутність власних постів;
  • переважаюча кількість репостів в стрічці;
  • відсутність залученості під постами;
  • репости з одних і тих сторінок;
  • одна і та ж лінія та тональність в постах (тільки за Зеленського/Порошенка/Тимошенко).

Наявність ботів – це червона кнопка, що інформацію потрібно перевіряти особливо прискіпливо, адже хтось дуже хоче, щоб ви повірили в те що написано/сказано.

Не поспішайте поширювати інформацію

Спочатку її потрібно перевірити.
Пам’ятайте, що будь-яка ваша взаємодія з постом (вподобання, коментар, поширення) показують цей пост вашим друзям.
Тобто, якщо ви навіть були не згодні з викладеною інформацією та поставили злий смайл чи написали гнівний коментар, цей пост відобразився в стрічці частини вашої аудиторії.
Так шириться неперевірена інформація, що особливо небезпечно в умовах паніки.
Вести роз’яснювальну роботу за правилами серед своїх близьких та знайомих. Тих у кого нижчий рівень інформаційної грамотності.
Особливу увагу варто приділяти рідним, що живуть у невеликих містах і селах, де маніпулятивні новини та паніка поширюються швидше за все.
В цифрову еру ми буквально складаємося з інформації, яку споживаємо. Якщо це буде однобока та емоційна інформація, ми будемо в міцних руках маніпуляторів та паніки.
Тобто скажуть купувати маски – купимо; скажуть палити шини та кидати каміння в автобус – будемо; скажуть їсти гриби, бо вони лікують коронавірус – будемо.
Кому від цього стане краще – точно не вам.
Оксана Мороз, авторка книги “Нація овочів? Як інформація змінює мислення та поведінку українців” (Yakaboo Publishing), засновниця ініціативи “Як не стати овочем”, спеціально для УП.Життя

Джерело: УП Життя

[sc name=”futerblock” ]

Сподобалось? Підтримайте Газета Слово про Слово на Patreon!
Become a patron at Patreon!

Привіт 👋 А ви уже підписані?

Підпишіться, щоб отримувати новини кожного вечора!

Підтримайте наших журналістів, пожертвуйте прямо зараз! Це дуже потрібний і гучний голос на підтримку якісної християнської журналістики в Україні. 5168 7574 2431 8238 (Приват)

Анатолій Якобчук

Засновник та головний редактор "Слово про Слово", видання з християнським корінням. Служить пастором. Його особисте життя відзначається відданістю родині: він є люблячим чоловіком і батьком трьох дочок, що додає йому натхнення у професійній сфері.

Схожі статті

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Back to top button