Топ

Уроки Різдва

Зазвичай, наприкінці року, ведучі засоби масової інформації визначають людей року. Це може бути 100 найвпливовіших, або найбагатших людей світу. Номінації можуть бути різними: хтось стає «Мажором року», хтось «Розчаруванням року». Такі оцінки дають еліті журналісти. І, здається, що до цих списків простим смертним не потрапити ніколи…

А що, коли б свою думку, стосовно людей, висловив Господь? Якщо б Він визначав людей року, хто б у Його очах вважався «Багатієм року», а хто отримав би статус «Розчарування року»? 

Якщо ми говоримо про книгу визначних подій людства, яку складає Бог, то потрібно знати, що вона насправді існує. Пророк Малахія 3:16 проголосив: «Перед обличчям Його була писана пам’ятна книга про тих, хто страх перед Господом має, і хто поважає Ймення Його». Чи це не про нас з вами?

У цій книзі фіксуються всі ті справи, які мають цінність для вічності, і кожен з нас має унікальну можливість потрапити на її сторінки. Але необхідно знати – Бог вимірює велич і цінність людини не за стандартами цього світу. В Євангелії від Луки 16:15 написано: «Але ваші серця знає Бог. Що бо високе в людей, те перед Богом гидота». Біблія відкриває стандарти, за якими Бог визначає людей гідними того, щоб бути записаними в книгу життя і що необхідно зробити, щоб удостоїтися честі знайтися записаним у пам’ятній книзі, автором якої є Сам Бог?

Пригадаймо Різдвяну історію: «Коли ж народився Ісус у Віфлеємі Юдейськім, за днів царя Ірода, то ось мудреці прибули до Єрусалиму зо сходу, і питали: Де народжений Цар Юдейський? Бо на сході ми бачили зорю Його, і прибули поклонитись Йому… (і далі по тексту).

Вони ж царя вислухали й відійшли. І ось зоря, що на сході вони її бачили, ішла перед ними, аж прийшла й стала зверху, де Дитятко було. А бачивши зорю, вони надзвичайно зраділи. І, ввійшовши до дому, знайшли там Дитятко з Марією, Його матір’ю. І вони впали ницьма, і вклонились Йому. І, відчинивши скарбниці свої, піднесли Йому свої дари: золото, ладан та смирну» (Мат. 2:1-2, 9-11).

Мудреці з далекої країни подолали чималу відстань, щоб відзначити народження Ісуса Христа своїми дарами і поклонінням. Їхній вчинок залишився на сторінках Писання для наслідування. Без перебільшення скажу, що мудреці стали людьми року в номінації «Поклонники року». Про Ірода також написано в Слові Божому, але його можна охарактеризувати як «Диктатор року».

В Божих очах має цінність лише те, що було зроблено для Ісуса Христа і в Його Ім’я.

Ми не знаємо з якої країни прийшли мудреці, їхні імена, становище в суспільстві, яку освіту чи які статки вони мали. Бог оцінив лише те, що вони зробили для Ісуса. Вони прийшли зі Сходу поклонитися Христу і принесли Йому дари. Ось в чому була цінність. Ось що залишилося для нащадків.

Друже мій, коли промине твоє життя, що залишиться в Божій книзі пам’яті? Що Господь записав туди за останній рік, протягом минулого місяця? Вчора? Сьогодні? А можливо, в Божих очах ти став «Розчаруванням року»?

Наша біда в тому, що ми встановлюємо власні стандарти своєї важливості перед Богом і за ними ж оцінюємо працю інших.

Перша проблема в тому, що ми хибно розуміємо, що є справжньою цінністю. Ми часто ставимося до людей, зважаючи на те, в чому вони одягнені, на яких авто їздять, чи цікаві вони співрозмовники, які мають будинки, мобільні телефони.

Таким чином, з цього кута зору, людина року визначається за зовнішністю. В Слові Божому написано: «…Бог бачить не те, що бачить людина: чоловік-бо дивиться на лице, а Господь дивиться на серце».

В Божому рейтингу зовнішність, достаток, рівень освіти не додасть сотої відсотка, навіть якщо ти збудував дім, посадив дерево, виростив сина, написав книгу. Це заслуговує поваги лише від українців. І залишиться в їхній пам’яті не більше 100 років. Все це може справити враження тільки на людей – викликати заздрість, або повагу.

Наступна наша проблема – акцентування на християнському іміджі. Сьогодні цінуються більше зовнішні атрибути: вигляд приміщення церкви, спів хору, ефектність проповіді, оснащення дитячого служіння, наявність молодіжного театру, тенісного стола, відеопроектора, тощо. Подвійні стандарти – це проблема нашого часу. Тепер все працює на рекламу, навіть у церкві. 

Сюди ж можна додати: духовний стаж, кількість разів прочитання Біблії, християнський родовід, лекції, проповіді за кордоном. За великим рахунком, це все – лише картинка. 

Коли відвідуєш церкву вперше, картинка насправді справляє враження: хор, проповіді, зовнішній вигляд. Але, коли знайомишся ближче, то відкривається інша картина – внутрішній світ. А всередині виявляється, що ми часто толерантні до неправди, злоби, осудження, пліток і багато чого іншого. І не просто терпимі, а вже і не маємо бажання, ініціативи щось змінити, навіть якщо на це прямо вказує Сам Христос. Зовнішня картинка ніколи про це не розкаже.

Ісус в Своїх проповідях осуджував книжників та фарисеїв за їхнє надмірне піклування власним іміджем і в той же час брудну внутрішність. В Євангелії від Матвія 23:27 ми читаємо: «Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що подібні до гробів побілених, які гарними зверху здаються, а всередині повні трупних кісток та всякої нечистости! Так і ви, назовні здаєтеся людям за праведних, а всередині повні лицемірства та беззаконня!» Ні, Христос не проти гарної зовнішньої картинки. Ми читаємо: «Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що даєте десятину із м’яти, і ганусу й кмину, але найважливіше в Законі покинули: суд, милосердя та віру; це треба робити, і того не кидати».

Христос сказав, що добре давати десятину. Та погано водночас бути немилосердним, постійно незадоволеним, осуджувати. В Божих очах має цінність не те, що високе в людей і не зовнішній імідж. В Божих очах має ціну лише те, що ми зробили для Ісуса.

Мудреці прийшли з далекої країни поклонилися Христу, принесли Йому дари і це було зафіксовано для історії.

Якщо за життя ти нічого не зробив для Ісуса – ти прожив його даремно

Що я зробив для Ісуса протягом свого життя? Для Бога важливі навіть, на перший погляд, незначні і непомітні справи, зроблені в Його Ім’я: щира молитва, розмова з бідняком, допомога сироті, проведення часу з дитиною, провідування хворого, увага до ближнього.

Більше про цінності:

В Євангелії від Марка 9:41 написано так: «І коли хто напоїть вас кухлем води в Ім’я Моє ради того, що ви Христові, по правді кажу вам: той не згубить своєї нагороди!»

Якщо досі ти, дорогий друже, жив лише для себе і нічого не зробив для Ісуса, Який заради Твого спасіння прийшов у цей світ, тобі необхідно переосмислити своє життя. Це відбувається через покаяння і віру в Ісуса Христа. Господь дає людині, яка визнає себе грішною перед Богом, оновлене серце, прощення і очищення від гріхів. Для такої людини розпочинається нове життя. Лиш тоді ти можеш для Нього зробити щось, що залишиться у Вічності.

[sc name=”futerblock” ]

Сподобалось? Підтримайте Газета Слово про Слово на Patreon!
Become a patron at Patreon!

Привіт 👋 А ви уже підписані?

Підпишіться, щоб отримувати новини кожного вечора!

Підтримайте наших журналістів, пожертвуйте прямо зараз! Це дуже потрібний і гучний голос на підтримку якісної християнської журналістики в Україні. 5168 7574 2431 8238 (Приват)

Анатолій Якобчук

Засновник та головний редактор "Слово про Слово", видання з християнським корінням. Служить пастором. Його особисте життя відзначається відданістю родині: він є люблячим чоловіком і батьком трьох дочок, що додає йому натхнення у професійній сфері.

Схожі статті

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Back to top button