Трагедія Пилата
Акт підписання вироку Христу відкрив очі Пилату на суть його влади. Історія Пилата закінчується сценою миття рук. Цим володар фактично визнає своє безсилля щось змінити всупереч Верховної влади.
«І, як побачив Пилат, що нічого не вдіє, а неспокій ще більший стається, набрав він води, та й перед народом умив свої руки й сказав: Я невинний у крові Його! Самі ви побачите…» (Матвія 27:24).
Земна влада через своє безсилля, часто замість того, щоб вирішувати проблеми, намагається перекласти відповідальність на інших. Ще одна риса псевдо-влади – коли очільників більше хвилює не суть справи, а власний імідж. Історія Пилата показує нам внутрішні проблеми, суперечності світської влади, які можна бачити і сьогодні, 2000 років по тому.
Уникнення відповідальності або перекладання її на інших осіб. Це говорить про слабкість і боягузтво тих, хто це робить. Пилат, миючи руки, показує власну безпорадність. Він не в силі постояти за вірне рішення.
Звільнення від вини різноманітними способами. Відповідальність не можна перекласти на іншого. Не можна й звільнитися від вини, омиваючи руки. Хоча Пилат хотів зберегти свій статус благородного правителя за допомогою зовнішньої церемонії – все це було марно.
Скільки людей, відчуваючи муки сумління, шукають звільнення від вини способами, які не допомагають. Хтось відвідує храми, хтось вносить великі пожертвування, хтось звершує великі справи для церкви. Але все це не більше, ніж омиття рук, нездатне змити вину. Омовіння потребує душа.
Світська влада часто виявляє себе, як ілюзія. Вона недовговічна, мінлива та нестійка, хоча на початку може бути породжена більшістю. Наприклад, проти Месії пішло багато людей:
«Повстають царі земні, і збираються старші докупи на Господа та на Христа Його. Бо справді зібралися в місці оцім проти Отрока Святого Твого Ісуса, що Його намастив Ти, Ірод та Понтій Пилат із поганами та з народом Ізраїлевим…» (Дії Апостолів 4:26,27).
Ні омовіння рук, ні докази вини євреїв, які зрадили Христа, не звільнили Пилата від його вини. Видимість влади Пилата закінчилась досить швидко після цього рішення. Через три роки, в 36 році, в нього знову виник конфлікт з єврейськими релігійними лідерами. Ті звернулися до Римського намісника в Сирії, після чого імператор відкликав Пилата в Рим, де він через деякий час здійснив самогубство. Влада ж його в’язня – Ісуса Христа – продовжується і сьогодні. Отже, земна влада не тільки короткотривала, ілюзійна, нереалістична, вона ще й досить безвідповідальна.
Більше про владу:
Чотири неправильних погляди християн на політику
Стоячи перед Пилатом, Ісус показав справжню Небесну владу в її практичному вираженні на землі. Ця влада не пригнічує інших, не конкурує, не прагне стати ще вище. Вона просто є. Стоячи перед Пилатом, Ісус жодного разу його не принизив, ні разу не поставив його в незручне становище, не вивищився перед ним. Навпаки, Він постійно намагався йому допомогти, пояснюючи цьому представнику римської влади, що таке істинна влада. До речі, ця влада доступна усім Божим дітям, усім, хто щиро поклоняється Христу, хто зробив себе провідником Божої влади.
Яку владу знаєте Ви? Владу любові та істини чи владу сили та грошей? Шукаєте Ви Небесної влади чи досягаєте влади земної?
Олексій Коломійцев