Таланту недостатньо, або хто може бути служителем
Людина може бути талановитим музикантом, чудовим оратором, яскравим лідером і душею компанії, але вона не може бути справжнім служителем, якщо в неї немає банальної покори. Якщо вона не може спокійно залишатись в тіні, не бажає терпеливо виконувати рутинну роботу, не готова з радістю мити церковні туалети і з довір’ям бути слухняною старшим, така людина не є церковною людиною. Її інтереси будуть для неї завжди важливішими за інтереси громади. Така людина не може бути служителем.
Служителем людина стає тоді, коли бажання померти для себе стає більшим ніж бажання реалізувати себе. Так, це ризик, адже страшно, що тебе можуть використати і зробити з тебе дурня. Але це якраз і є справжній шлях духовного зростання. Добрий і вірний слуга це той, який був вірний у малому, і тільки таких Бог ставить над великим. (пор. Мт.25:21) Якщо людина в малому перебирає, виявляє незадоволення, виставляє умови, то як їй можна довірити велике?
- У Європі зростає вороже ставлення до християн
- Серед українських баптистів набирає популярності ініціатива – послужи пастору
Людина може стати чудовим бізнесменом, суспільним діячем, видатним митцем, громадським активістом, але вона не може бути служителем у церкві, якщо не зречеться свого “Я”. Не достатньо бути класним, щоб бути служителем, потрібно бути покірним. В церкві діють зовсім інші принципи.
“Тоді [Ісус], сівши, прикликав дванадцятьох та й каже до них: “Коли хто хоче бути першим, нехай буде з усіх останнім і усім слугою”. (Мр.9:35)
[sc name=”futerblock” ]