Домашня»Блог Андрія Савича»Coronavirus і вірус корони

Coronavirus і вірус корони

13
Поширень
Pinterest WhatsApp

Довго думав, писати щось чи ні, щоб не бути тим, хто просто хоче хайпанути на чужій біді, але зрозумів, що не можу мовчати, особливо після вчорашніх подій в селищі Нові Санжари, де розташований санаторій, в який привезли людей (громадян нашої та інших країн), що повернулися з Китаю, де лютує коронавірус. В результаті цієї події 5 поліцейських госпіталізовано, 23 людей затримано, що набуло розголосу і висвітлюється в новинах різних країн світу, а також отримало негативну оцінку з боку представництва ООН в Україні.

Поведінка місцевих жителів під час вчорашніх подій і коментарі багатьох людей в інтернеті з приводу цього демонструє, що виявляється українцям недостатньо:

– Звернення президента Зеленського з запевненням про безпрецендентні заходи безпеки в співпраці з ВООЗ;
– Рішення очільниці МОЗ Зоряни Скалецької перебувати разом з тими людьми в санаторії протягом наступних 14 днів, пропустивши при тому святкування 10-го дня народження своєї доньки;
– Відповідей МОЗ на брифінгу стосовно коронавірусу і процедури повернення українців з Китаю;
– Добровільної згоди першого українського лоукоста Sky Up надавши літак та декілька екіпажів щоб забрати українців на рідну землю;
– Запевнення добровольців з лікарів і журналістів, які супроводжували людей на борту літака про те, що все гаразд.
– Відеозвернення мера Львова і Тернополя з закликом не панікувати і необхідності повернути наших людей додому, як першочергове завдання влади і нашого народу;
– Того факту, що цих людей неодноразово перевіряли іноземні лікарі перед тим, як посадити їх в літак і недопущення трьох з них через підвищену температуру тіла.
– Роз’яснення доктора Комаровського про ситуацію з коронавірусом в світі та країні.

Чому так? Очевидно, що простої відповіді немає, бо є цілий ряд причин незадоволення і обурення багатьох українців. Я не претендую на абсолютність істини, бо володію обмеженою інформацією, як і всі ви, тому це буде лише моя суб’єктивна думка про те, що мене турбує в цьому всьому.

1. Інформаційний провал влади

В першу чергу очевидно, що наша влада не допрацювала в інформаційному полі в цьому питанні, тому люди, а особливо в селах, мало обізнані щодо коронавірусу і подальших кроків влади стосовно безпеки країни та її жителів. Таке враження, що вся ця рятувальна приховувалася, а не висвітлювалася належним чином, що й породило спротив людей від страху невідомості та образи, що до народу ставляться як до…
В людей виникає багато запитань: Чому саме Нові Санжари? Невже дійсно це настільки безпечне і достатньо обладнане місце? Чому було не показати як обладнаний санаторій в Санжарах і які саме були проведені роботи щодо безпеки і унеможливлення контакту цих людей із зовнішнім світом протягом наступних двох тижнів? Навіщо було десь везти цих людей автобусами? Чому, наприклад, не Клініка «Феофанія», яка є, напевно, найкращим медичним закладом в нашій країні? Є ще багато інших запитань, які виникають в голові людей, на які влада не дала чітких відповідей напередодні або ж зробила це не достатньо добре.

2. Недовіра владі

Так вже історично склалося, що українці не дуже довіряють владі і цьому є цілий ряд причин. Говорячи про нову владу, то очевидно, що останнім часом рівень довіри до неї падає (а десь взагалі його немає). Хтось все ще сприймає нові обличчя в політиці як аматорів, які не знають, що роблять чи не достатньо продумують свої кроки, не враховуючи багатьох факторів. Варто сказати, що подібні закиди, на жаль, не є безпідставними і ось один з прикладів цього коли у МОЗ заявляють, що не розуміють про що мали говорити з жителями у Нових Санжарах.

3. Недовіра вітчизняній медицині

Також очевидним є і той факт, що наш народ мало довіряє нашій медицині в цілому та медикам зокрема, боячись, що вони не зможуть гарантувати надійну безпеку ні медперсоналу, який доглядатиме прибувших з Китаю, ні самим людям, і це пошириться далі. Так вже історично склалося, що наша медицина далеко не на високому рівні: лікарі, в більшості випадків, не несуть відповідальності за своє халатне відношення до пацієнтів і відчувають безкарність, хабарництво і корупція процвітає, рівень забезпечення медичних установ необхідним устаткуванням та медичними препаратами, м’яко кажучи, бажає кращого і т.д. В даному контексті, можливо, варто було домовитися з якоюсь іншою країною, в якої медицина значно на вищому рівні і попросити їх оглянути наших громадян, але не знаю, чи хтось би ризикнув погодитися на таке. На противагу цьому наша влада взяла на себе відповідальність вивезти громадян інших країн на свою територію з зони поширення вірусу, що виглядає ніби як дуже благородний акт, але не всі українці його оцінили належним чином.

4. Довіра ЗМІ

Роль засобів масової інформації часто є вирішальною у висвітлюванні певних подій під певним кутом, що сприяє формуванню певної думки простого народу чи окремих його груп. Є звісно хороші статті, такі як ось ця, проте їх слід було і поширювати значно раніше. Але дуже часто журналісти в гонитві за сенсаційним та ексклюзивним матеріалом часто зловживають довірою та наївністю багатьох громадян, перебільшують чи применшують, «роздувають з мухи слона» і залякують людей. Крім того, дуже часто вони є лише маріонетками чи виконавцями замовників або власників телеканалів, які грають в свої «великі ігри». Проблема ж багатьох наших людей, що вони все ще надто довіряють «голубому екрану», новинам в інтернеті, поширюють чутки і фейки, не перевіривши інформацію з інших джерел, не думають критично і глибоко про почуту інформацію, не перевіряють її, а реагують поспішно та емоційно.

5. «Агенти Кремля» і попередники

В даний період розвитку історії нашої держави є велика ймовірність того, що хтось (певні політичні сили – національні чи іноземні) заради досягнення своїх цілей підігріває і розкачує цю ситуацію, накручуючи людей, закидаючи фейкову інформацію в новини, використовуючи своїх журналістів і ботів у соцмережах, засилаючи своїх провокаторів на місця гарячих подій, коли десь збирається натовп. Очевидно, що нашу країну вже давно і цілеспрямовано намагаються розколоти, використовуючи мовні, релігійні, політичні, історичні та інші фактори. Доказом цього може бути той факт, що речник ГУ Нацполіції в Полтавській області Юрій Сулаєв у коментарі “Колу” заявив, що у Нових Санжарах “були люди на машинах із номерами із інших областей” і що переважна більшість з затриманих були немісцеві.

Звісно це далеко не всі причини, але, очевидно, що саме сукупність всього цього впливає на наш багатостраждальний і втомлений народ знову і знову, коли здавалося б прості ситуації часом набирають неймовірних обертів. Ймовірно, що це і повпливало на реакцію місцевих жителів в Нових Санжарах, які спочатку запанікували дізнавшись, що до них везуть українців з Китаю , потім почали писати звернення до президента і будувати барикати, а зрештою хтось з них (чи з провокаторів) почав жбурляти каміння в автобуси і битися з поліцейськими. Страшно подумати, що було б з тими людьми в автобусах, якби не поліція. Не хочеться навіть уявляти стан 8-річного хлопчика, який і так пережив стрес від евакуації, тривалого перельоту, а тепер ще й якісь чужі та злі дядьки кидають каміння в автобус, у якому він їхав. Але перед тим як осуджувати тих людей подумайте як би відреагував кожен ж нас, якби ці автобуси приїхали у ваше місто. Думаю, для влади – це великий урок, щоб більше зважати на всі ці фактори, приймаючи певні рішення, бо ще складнішою ситуація виглядає на окупованих територіях, де практично всі ці фактори також мають місце, але ще в більших обсягах. Висновки з усіх цих подій має зробити не лише влада, а й ЗМІ, громадськість і кожен українець стосовно нашої людяності, єдності і любові до ближнього.

Сказавши це все, хочу додати й те, що, на мою думку, є значно глибшою причиною проблеми нашого суспільства, ніж просто недовіра владі, медицині, зловживання журналістів чи діяльність можливих провокаторів. Проблема в нашому небажанні розуміти себе і глибоко осмислювати процеси, які відбуваються навколо нас і в нас.

Подумайте ось про що: а якби в тому автобусі були ваші родичі – чоловік, дружина, дитина чи батьки? Напевно ви готові були б зустріти їх, навіть якби вони були хворі та раділи б тому факту, що їх забрали з Китаю додому. Чому? Бо ви їх любите і вони ваші.

Суть в тому, що в тому автобусі також були наші. Там також чиїсь родичі – чоловік, дружина, дитина чи батьки, які радіють тому, що за ними відправили літак і забрали додому, але, напевно, вони зовсім не очікували, що саме так їх зустрінуть на рідній землі. Крім того там були іноземці, перед якими тепер дуже соромно за те, як українці їх зустріли.

На противагу цьому хочеться привести в приклад британців, які також приймали своїх громадян з Китаю. Місцеві створили у Facebook групу співчуття евакуйованим, у якій розраджували ізольованих співвітчизників. Крім того, вони організували пункт збору пожертв для евакуйованих, куди жителі могли приносити снеки, книги, ігри та розмальовки для дітей.

Коли дивишся на поведінку деяких наших людей, то мимоволі погоджуєшся з @natidomini, яка в своєму інстаграм профілі написала про те, що складається враження ніби «здорових людей привезли в хвору країну». Також є велика доля істини в словах доктора Комаровського, який сказав «Грипу, коклюшу, правця, туберкульозу, сифилісу не боїмося, а наших здорових співвітчизників готові спалити». Виявляється, нам не треба війни, Росії чи ще когось, бо ми самі себе готові знищити.

Навіщо кидати каміння в автобус та бити вікна, якщо ви так боїтеся того вірусу? Чи думав взагалі хтось з протестуючих про тих людей в автобусах? Невже ці люди не мають права повернутися додому тому, що, МОЖЛИВО, хворі? Чим ми кращі за представників влади, яких часто звинувачують, що ніби вони живуть тільки для себе? Коли вже нарешті ми перестанемо на все кричати «зрада», шукати винних і казати, що всі погані? Коли вже ми станемо українцями, яких поважатимуть у світі, а не насміхатимуться? Коли вже перестанемо бути наївними і довіряти ЗМІ, які спекулюють інформацією і накручують людей та налаштовують нас один проти одного? Коли вже нарешті ми станемо якісь більш цивілізованіші і навчимося вірити, а не панікувати в першу чергу? Коли вже нарешті ми навчимося не боятися, а любити?

Для мене особисто, як для пастора церкви, найсумнішим є те, що віруючі люди, які називають себе християнами, реагують подібним чином чи то там в Санжарах, чи то в соцмережах. А як же довіра Божій владі, Який контролює всі обставини життя і без волі Якого і волосина не впаде з вашої голови? А як же віра в Божу силу, чудеса, зцілення і силу молитви? А як же, зрештою, співчуття і милосердя до тих, хто в біді, якого вчить Біблія?

Нещодавно президент Зеленський сказав: “Бактеріологічної небезпеки немає. Але є інша небезпека, про яку я хотів би сказати. Небезпека забути про те, що всі ми люди і всі ми – українці. Кожен з нас. Включно з тими, хто опинився в Ухані під час епідемії». Варто віддати йому належне за сміливість і готовність приймати непопулярні рішення. По суті президент хоче сказати: «Люди, будьте людьми» і в цьому є велика доля істини. Але мені хочеться від себе сказати «Християни, будьте християнами!»

В історії церкви та світу неодноразово були події, коли багато людей хворіло на проказу чи інші заразні хвороби і саме християни були тими, хто йшли надавати допомогу хворим, від чого багато хто з них самих помирав. Вони не боялися смерті, бо знали, що Христос її переміг і вони знали, що краще майбутнє чекає на них по ту сторону небес. Ними рухало милосердя і вони переживали за тих, хто перебував в страшних муках і, можливо, навіть в безнадії йшов у пекло. Вони служили знедоленим і хворим, розуміючи Христову любов і Євангеліє, яке говорить про те, що Син Божий прийшов в цей брудний від гріха світ до приречених на смерть людей і не боявся торкатися їх (навіть хворих, прокаженних і мертвих), щоб принести зцілення і життя. Любов була втілена в Особі Ісуса Христа і ця справжня Любов була готова прийняти навіть смерть заради блага інших, що, зрештою, і відбулося. Проте Ісус не лише помер, але й воскрес, щоб дарувати надію на воскресіння і нове життя кожному, хто вірить Йому. Він показав нам, що справжнє життя і щастя – це з Ним і в Ньому, не на цій проклятій через гріх землі, а на новій землі, яку ми чекаємо. Він є Той, Хто дарує в серце справжню любов, яка не боїться, що їй зроблять боляче, яка не боїться померти, бо любов завжди воскресне і тому готова жертовно служити ближньому для його блага.

Вся ця ситуація чітко показує, що ми, на жаль, не знаємо, що таке любити насправді, бо ми не знаємо Ісуса насправді. Ця ситуація, як і багато інших в нашій країні, показує, що наше християнство поверхневе, показове, обрядове. Ми «закрили» Бога в храмах і не застосовуємо істини Писання в наші сім’ї, в наші роботи, в наші стосунки з людьми, в розбудову нашої країни.

Це говорить тільки про одне, що в кожній людині живе те, що президент назвав в своєму відеозверненні «вірус ненависті», а я називаю «вірус корони», який набагато страшніший ніж coronavirus. Від цього вірусу неможливо самотужки вилікуватися і від нього ніде не заховаєшся. Саме через цей вірус люди ніби міряються своїми коронами, каретами, мантіями і воюють за свої царства, щоб покорити когось собі чи то локально в сім’ях, чи то на міжнародному рівні, щоб усунути в прямому чи переносному сенсі того, хто заважає їм жити і царювати. Саме через цей вірус людина живе з відношенням «я головний і все має бути по-моєму та для мене, мені байдуже чужий біль, моя хата скраю, бо головне в житті мій комфорт, моя безпека і моє щастя». Що це за вірус? Мова йде про гріх. Ось головна причина всіх наших бід. Ось що страшніше коронавірусу і що робить нас мертвими та черствими всередині. Ось чому люди байдужі до чужого болю і горя. Ось чому нам легше ненавидіти і вбивати, ніж любити і прощати. Ось чому влада дурить народ, а народ дурить владу. Ось чому українці воюють з українцями, батьки з дітьми, а діти з батьками, чоловіки з дружинами і навпаки. Ось чому ми завжди шукаємо винним когось іншого, а не бачимо себе. Ось чому ніхто і ніщо нам не допоможе, якщо наші рани минулого і теперішнього, наші серця в цілому не будуть зціленими від цього вірусу гріха, а для цього нам потрібен лише Ісус Христос.

Господи, помилуй наш народ і даруй покаяння, щоб наші серця не були черствими і жорстокими, а співчутливими до чужої біди. Даруй, Боже, мудрості нашій владі в прийнятті непростих і непопулярних рішень, але щоб вони були в гармонії з Твоїми заповідями і Твоїм характером. Благослови президента боятися Тебе більше, ніж будь-кого іншого, якими б сильними чи багатими вони не були. Помилуй, Боже, щоб ніхто в нашій країні не захворів на коронавірус, а всі хворі в світі одужали. А головне, даруй Боже, щоб уся ця ситуація посприяла прославленню Твого імені, щоб люди цінували життя і близьких, задумалися над реальністю смерті та вічності, побачили потворство гріха і його наслідки в світі та шукали спасіння в Бозі. Господи, будь милостивий до нас грішних і спаси нас від «вірусу корони», а також захисти від coronavirus.

Попередня стаття

Кілька слів про Нові Санжари

Наступна стаття

Евакуйованим з Китаю у Нових Санжарах передали Біблії

1 Коментар

  1. Лев
    22.02.2020 at 07:34 — Ответить

    Так видається, що нашим правоохоронцям слід уважно придивитися і розслідувати можливу причетність певних політичних кіл до підбурювання й організації всіх цих злочинно-провокативних – “коронавірусних” заворушень і хуліганств. В т. ч., зокрема, і “порохоботного” середовища.

Залиште коментар

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *