Поезія

Болить – Юрій Вавринюк

За все болить…
За добре і не дуже,
За край, пропахлий димом лихоліть,
За мій народ, за голі, ниці душі,
за вимираюче село
болить.
Болить за птаху, спутану мазутом.
Чорнобиль в грудях здавлено хрипить.
Несу той біль, несу тяжку покуту.
Пече в душі… Пекельно так…
Болить коли…
І за людей, безбарвних та байдужих,
чиє сумління в закуточку спить,
що аж хропе. За сміття та калюжі
на вулиці, в житті, в думках
болить…
Коли брат з братом чубиться за межі,
аж мороком вкривається блакить,
за поцілунок Юди і ведмежі
«братерсько-дружні» послуги
болить…
Коли цинізм із підкупом на троні,
як брехуни до правди кажуть: «Цить!»
Коли закони служать беззаконню,
а крадії – в законі…
Як болить!..
Болить, коли безбожні служать Богу,
і як дитина батька жити вчить,
Коли сліпий веде в «кудись» сліпого,
Коли ніщо нікому
не болить.
Болить?
А може, Господи, так треба?
А може, це в мені кричить
Не мій, а біль самого неба,
Якому більш за всіх болить!

Більше поезії Юрія Вавринюка:

 

Юрій Вавринюк

Сподобалось? Підтримайте Газета Слово про Слово на Patreon!
Become a patron at Patreon!

Привіт 👋 А ви уже підписані?

Підпишіться, щоб отримувати новини кожного вечора!

Підтримайте наших журналістів, пожертвуйте прямо зараз! Це дуже потрібний і гучний голос на підтримку якісної християнської журналістики в Україні. 5168 7574 2431 8238 (Приват)

Анатолій Якобчук

Засновник та головний редактор "Слово про Слово", видання з християнським корінням. Служить пастором. Його особисте життя відзначається відданістю родині: він є люблячим чоловіком і батьком трьох дочок, що додає йому натхнення у професійній сфері.

Схожі статті

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Дивіться також
Close
Back to top button