Зупинка

0
Поширень
Pinterest Google+

У Всесвіті існує місце, яке умовно можна назвати Зупинкою. Усі люди мають там свій куточок, особистий простір, де належить очікувати Автобуса. Кожен «пасажир» здогадувався, що Зупинка – не кінцева станція, а лиш перехідний етап на шляху Додому, що існує десь там, за обрієм, куди найімовірніше курсує Автобус. Проте ніхто достеменно не відав, коли конкретно, в який день та час, за ним прибуде Автобус, та куди доправить. А час до свого «рейсу» треба ж якось скоротати: хто ділом займався, а хто дні коротав, кожен як звик…

А один чоловік, якому Зупинка видавалася надто примітивною, а очікування марудним, заходився її облаштовувати. Він перекопав довкола ґрунт, виклав плитку, обсадив екзотичними кущами-квітами… Однак йому цього здалось замало, і він зробив капітальний ремонт усередині самої зупинки: пошпаклював, пофарбував, встелив паркетом, покрив черепицею…

Тай на цім не спинився, надалі в хід пішли меблі: чоловік обставив обійстя якнайкраще. Згодом придбав найновішу техніку, провів газ, світло, Інтернет, кабельне тв, встановив камін, фонтан, навіть міні-озерце з лебедями розвів…

Але і тут його душа не заспокоїлась, відтак вирішив добудувати ще кілька поверхів із мансардою, балконом, вітражами, колонами, скляним дахом, щоб спостерігати за зоряним небом… Майже щодня у шикарному особняку влаштовувалися вечірки – дівчата гронами «вішалися» на молодого, привабливого багатія. Те, що на сусідніх Зупинках іноді хтось замерзав в холодних стінах чи скнів від голоду, чоловіка мало хвилювало – яке йому до цього діло!. Тут кожен сам за себе!

За всією цією феєрією вічного свята призабув молодик про все на світі. Забув він і про Автобус, який може заскочити зненацька, забув і про те, що ця Зупинка не є справжнім Домом, додому він може попасти лише на Автобусі… Раптом, в найбільш непідходящий момент, під’їхав Автобус, який забрав його у Невідомість – а шансу відмовитися не було. Всі нажиті чоловіком блага зосталися стояти «сиротою», позаяк прихопити їх із собою теж було неможливо. Втім, пустувало добро недовго: його швидко розтягли по своїх закутках-Зупинках інші захланні любителі легкої наживи. Їх час повертатися Додому ще не прийшов. І почали собі зводити Зупинки-палаци аж до самозабуття, упиваючись «процесом»…

Більше про життя після смерті:

Наше життя – це всього-на-всього Зупинка на шляху Додому – до Вічності. Ніхто й не заперечує, що цей відрізок часу хочеться провести у комфорті й добробуті. Однак дуже часто ми захоплюємося здобуттям й накопиченням цього всього настільки, що абсолютно забуваємо про те, що рано чи пізно нам доведеться залишити все і все-таки відправитись Додому. З собою ми не візьмемо жодної валізи…

Прагнення комфорту – типове для всіх. Однак потрібно пам’ятати, що ми на землі не назавжди. Необхідно потурбуватися про своє майбутнє вже сьогодні.
Задумаймось!

Оксана Швець 

Попередня стаття

П’ять речей, про які найчастіше жалкують перед смертю

Наступна стаття

Старого року знов не стало

Немає коментарів

Напишіть коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *