З молитвою живи – Сергій Рачинець

0
Поширень
Pinterest Google+

Не треба розпачу, коли
Здають від болю в тебе нерви…
В цім світі смерті і хули
Здалось: надії навіть вмерли.

Не треба розпачу тоді,
Коли заклякло в горлі слово,
Прийшла біда нагально в дім,
Тебе зігнула, мов підкову.

Не треба розпачу, якщо
Ти залишався сам з собою —
Не допоможе вже ніщо,
І не відбудешся журбою…

Ти краще глянь у небеса,
Постань в молитві перед Богом
І на душі відчуєш сам
Свою жадану перемогу.

Вона прийде, як сонце вдень,
Твою сльозу осушить щастям,
І вже ніколи і ніде
Не дасть у розпач тобі впасти.

Більше поезії Сергія Рачинця:

 

Сергій Рачинець

Попередня стаття

Невпинний діалог

Наступна стаття

Молитва покаяння - Степан Коханець

Немає коментарів

Напишіть коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *