Дружині

0
Поширень
Pinterest Google+
Травневих струн торкається весна…
Позаду віхоли, позаду лютий холод — 
Буяє цвітом рідна сторона
І пелюстками стелиться довкола.
 
Весняний грім, весняний дощ… Лугів,
Гаїв, лісів дзвінке різноголосся
Сповняє душу аж до берегів,
По самі вінця! У прозору просинь
 
Твоє й моє вплітається єство…
Травневе сонце так ласкаво світить,
А ми життям, дарованим на двох,
Йдемо, за руки взявшись, наче діти.
 
Серпанок ніжний пестить далину,
Цвітуть бузки, горобина й каштани.
Гудуть джмелі, збудившися зо сну,
Між яблуневих пелюсток духмяних…
 
Сердечних струн торкається весна,
Й вони бринять, наповнені любов’ю…
Горить ранковим сяйвом далина.
Позаду віхоли і холоди зимові…
 
Тарас Вихованець
 
Попередня стаття

Роздуми про сім’ю у світлі Писання

Наступна стаття

Матері

Немає коментарів

Напишіть коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *