Для життя

Чи можливо бути переповненим вірою і сумнівами одночасно? Звісно так!

Ти можеш мати віру в те, що Бог хоче, щоб ти щось зробив, але при цьому до смерті боятися. Мужність – це не відсутність страху. Мужність – це спрямовувати себе вперед і робити те, що ти покликаний робити, не дивлячись на страх.

Тобі потрібно почати з віри, яка в тебе вже є. Можливо, її зовсім мало, але таким є початок. В Євангелії від Марка, в 9 розділі, показаний прекрасний приклад історії людини, яка принесла хворого сина до Ісуса. Ісус подивився на нього і сказав: «Я можу зцілити твого сина. Якщо ти повіриш, Я вилікую його.»
І негайно ж батько дитини робить заяву, що стала класикою: «Вірую, Господи! Поможи моєму невірству».

Ти коли-небудь відчував щось подібне? «Господи, у мене зовсім небагато віри, і також у мене є сумніви». Цей чоловік був переповнений і вірою, і сумнівом. Але, не дивлячись на свої щирі сумніви, він пішов напролом і просив Ісуса про диво. І він його отримав! Ісус зцілив його сина.

Не важливо, наскільки слабкою або кволою ти вважаєш свою віру. Її досить. Твоєї віри досить, щоб тобі пройти через те, з чим ти стикаєшся. І її досить, щоб завершити Боже бачення, яке Він поклав у твоє серце.

У Мт.17:20 сказано: «якщо ви будете мати віру як гірчичне зерно … нічого не матимете неможливого! …» Це не так вже й багато віри; насправді, її зовсім небагато. Але чому ще вчить нас цей вірш? «Якщо ви будете мати віру як гірчичне зерно … Скажете горі цій: «Перейди звідси туди», і вона перейде».

Віра як гірчичне зерно рухає гори. І важливо не переплутати. Нам подобається читати цей вірш в протилежному значенні. Ми хочемо, щоб тут було сказано: «Якщо у тебе віра, подібна горі, ти зможеш рухати гірчичне зерно». Начебто потрібна величезна віра для виконання дуже незначного завдання.

Віра є у кожного. У тебе була віра цього ранку, коли ти їв свій сніданок – віра в те, що твій чоловік (або дружина) не підсипав в їжу отруту! Ха! Ти мав віру навіть тоді, коли сідав за своє комп’ютерне крісло – віру в те, що воно під тобою не зламається.

У всіх є віра. Різниця в тому лише, у що ти її вкладаєш.

Іноді люди говорять мені, що вони не хочуть приєднуватися до нашої церкви до тих пір, поки не отримають відповіді на всі їхні питання; або, вони не хочуть визнавати Ісуса своїм Господом доти, поки все про це не зрозуміють.

Нерідко хтось мені каже, що він не хоче починати нове служіння до тих пір, поки всі його сумніви не розвіються.
Але не так все працює. Якби таким був шлях початку служіння, то віра не була б потрібна взагалі.

Більше про сумніви:

Замість цього, Бог хоче, щоб ти почав із віри, яку маєш, і, ґрунтуючись на прикладі гірчичного зерна, знав, що тобі зовсім не потрібна величезна віра, аби робити великі справи для Бога. Тобі буде досить зовсім маленької віри.

Ось формула, яка заслуговує на довіру: Маленька віра + Великий Бог = Великі результати.

Береш свою невелику віру: «Вірую, Господи!, поможи моєму невірству». І віддаєш її Великому Богу. І потім Він покаже тобі, як у Нього виходять великі результати.

Рік Уоррен

Сподобалось? Підтримайте Газета Слово про Слово на Patreon!
Become a patron at Patreon!

Привіт 👋 А ви уже підписані?

Підпишіться, щоб отримувати новини кожного вечора!

Підтримайте наших журналістів, пожертвуйте прямо зараз! Це дуже потрібний і гучний голос на підтримку якісної християнської журналістики в Україні. 5168 7574 2431 8238 (Приват)

Анатолій Якобчук

Засновник та головний редактор "Слово про Слово", видання з християнським корінням. Служить пастором. Його особисте життя відзначається відданістю родині: він є люблячим чоловіком і батьком трьох дочок, що додає йому натхнення у професійній сфері.

Схожі статті

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Back to top button