Домашня » Новини » Відбулося перше засідання ініціативної групи сучасного перекладу Біблії

Відбулося перше засідання ініціативної групи сучасного перекладу Біблії

1
Поширень
Pinterest WhatsApp

У Києві 27 серпня 2019 року відбулася перша зустріч перекладацької ініціативи «Біблія українською». На зустрічі говорили про стан справ із перекладами Біблії та можливість нового видання Біблії українською.  Головне завдання цього зібрання – виявлення кола зацікавлених перекладачів-бібліїстів і обговорення організаційних, методологічних та інших питань.

Серед учасників зустрічі були Віталій Хромець – доктор філософських наук, очільник організації «Несторівський центр», яка є координатором групи; перекладачі – кандидат наук з богослов’я о. Ростислав Воробій та магістр богослов’я, викладач Університету теології “Зоє” (Київ) о. Володимир Картаєв, а також представник Ради молодих учених Інституту філософії імені Г. С. Сковороди НАН України Володимир Волковський, кандидат філософських наук.

Справа дійсно складна і багатовимірна. З одного боку, переклад Біблії українською забарився вже років на сто. З іншого, маємо досить багато перекладів – І. Огієнка, І. Хоменка, Р. Турконяка, Овсіюка та інші. Але очікування від перекладу – надзвичайно високі, можна сказати, захмарні. Новий переклад Біблії має відповідати одночасно таким вимогам:

1) бути точним, вивіреним, відповідати автентичному смислу і букві Слова Божого;

2) бути науковим, узгодженим із усіма версіями стародавнього тексту Слова, давати змогу через переклад «побачити» автентичний текст Біблії;

3) враховувати тисячолітню традицію християнського богословського витлумачення та використання у літургії Церкви;

4) бути придатним до використання у літургійному співі (тобто «співатися»);

5) бути придатним для ужитку в усіх українських християнських конфесіях.

Складність у тому, що тексти Біблії писались протягом майже півтори тисяч років, різними авторами, різними «мертвими» мовами – насамперед івритом, але і грецькою (притому не лише Новий Завіт). Але є ще проблеми. Віра у «автентичний смисл» сильно страждає, як тільки починаєш вивчати Біблію всерйоз.

Переконання, що масоретський текст Біблії (івритом) є «ідеальним оригіналом», не дуже збігається з науковою правдою – він є наслідком тривалої традиції прочитання і редакцій, що завершилась щойно у Х столітті н.е., і втілює у собі реакцію на християнство. Манускрипти грецького тексту (Септуагінти) – давніші, але і вони є різні, і вже віднаходяться дедалі старіші івритомовні тексти, і Кумранські тексти, тексти Мертвого моря. Окрім цього, латинський переклад Єроніма (Вульґата) явно перекладався з іншого єврейського першотексту.

Ми можемо говорити про те, що у часи Ісуса Христа існували різні традиції в межах юдейської релігії, які спирались на різні корпуси біблійних текстів (умовні фарисеї, садукеї, зелоти, єсеї, традиція, явлена у текстах Йосифа Флавія, тощо). Всі ці традиції можуть приблизно однаково претендувати на «автентичний смисл». Саме християнство постає як наслідок однієї з цих традицій, це ми можемо бачити як зі спільних елементів, що поєднують Євангелія із Філоном Олександрійським та олександрійським юдаїзмом, так і з того, що апостол Павло був учнем відомого равина Ґамаліеля. Після розгрому Єрусалиму равинами був укладений Ямнійський канон, який уніфікував тексти Біблії, але він майже не зберігся. І зрештою, наслідком тривалої історії вже талмудичної інтерпретації постає масоретський текст Х століття.

Але останнім випробуванням стає взаємосуперечливість вищенаведених п’яти вимог. Як одночасно задовольнити вимоги науковості, літургійності і «співучості»? Ці вимоги інколи суперечать одна одній – як може науково-критичний текст задовольнити вимоги традиції, яка формувалась протягом тисячі років? Але ж Біблія пронизує наскрізно усю літургію Церкви – 80% літургійних текстів є парафразами на різні фрагменти Біблії. Отже, слід шукати золоту середину.

О. Ростислав Воробій поділився своїм досвідом перекладу Нового Завіту, методикою і підходами до перекладів Біблії. Цей досвід викликав особливе зацікавлення і тривалі дискусії.

У майбутньому перекладацька ініціатива «Біблія українською» планує зібрати спільноту українських перекладачів Біблії і активно працювати над перекладом, звертаючись в т.ч. до іноземних джерел щодо фінансування. Ця ініціатива є майданчиком, відкритим для всіх дослідників та серйозних дискусій.

Більше про Біблія українською:

Слід зазначити, що раніше, 8 серпня 2019 р., в Інституті філософії імені Г.С. Сковороди НАНУ відбулосячергове робоче засідання науково-методологічного семінару «Принципи та підходи у перекладі богослужбових текстів українською мовою» Українського літургічного товариства. Попереднє засідання семінару відбулося 17 липня, на ньому обговорено перші завдання Товариства.

Приєднатися до нас у Facebook  Twiter   Instagram

Підтримайте розвиток сайту "Слово про Слово"

Slovoproslovo.info – Газета “Слово про Слово є неприбутковим проєктом і працює коштом пожертв.

 Ми прагнемо забезпечити якісну незалежну християнську журналістику, якій ви можете довіряти. Але на те, що ми робимо, потрібно багато важкої праці, часу та грошей.

 Просимо вас фінансово підтримати розвиток та діяльність цього інформаційного християнського ресурсу.

Джерело: religion.in.ua

Попередня Стаття

Експерти проаналізували петицію проти християнської етики в школі

Наступна Стаття

Шість кроків до встановлення гомодиктатури - фільм

Без коментарів

Залиште коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

ПОДІЛИТИСЯ

Відбулося перше засідання ініціативної групи сучасного перекладу Біблії