Домашня » Блог Сергія Головіна » Церква в Єрусалимі і біблійний комунізм

Церква в Єрусалимі і біблійний комунізм

1
Shares
Pinterest WhatsApp

У певних колах набуває популярності ідея, що саме комунізм, з властивим йому відкиданням приватної власності, є найвищою формою громадянського суспільства, передбаченою Біблією.

Прихильники такого підходу посилаються на зразок Єрусалимської церкви, де

«Усі ті, які повірили, мали одне серце і душу; і ніхто нічого зі свого майна не називав власним, бо все було в них спільне… Не було між ними жодного нужденного. Бо ті, хто мав поле або дім, продавали їх та приносили кошти від проданого і клали біля ніг апостолів, а кожному давалося те, чого хто потребував.»(Дії 4:32, 34-35).

Ніяка інша з ранніх церков комуністичного підходу не практикувала. Чи є цей прецедент моделлю для побудови громадянського суспільства? Ні в якому разі! Мета правильно організованої політичної системи – забезпечення стабільності, добробуту і безпеки для своїх громадян. Що ж ми бачимо в Єрусалимі? Проходить зовсім трохи часу, і церква, члени якої ще недавно жили на повному самозабезпеченні, починає постійно потребувати. Вона впадає в залежність від фінансової підтримки спершу сирійських, потім галатських та Асійських, а після ще й македонських церков, які зберігали традиційне ставлення до власності, і тому здатні і себе утримувати, і тих братів які мають потребу. Величезну частку місіонерського служіння апостола Павла в підсумку становить «допомога святим, які переживають злидні» (2 Коринтян 9:12, див. Також 8: 4, Римлян 12:13, Дії 24:17 та ін.).

Приклад Єрусалимської церкви підтверджує лише одне: комунізм економічно неспроможний. Він «проїдає сам себе». Виникає питання: навіщо ж тоді Господь допустив таке улаштування для Єрусалимської церкви? Адже це ж, дійсно, був комунізм за Божим задумом! Відповідь проста: Богу було відомо, те, чого люди не могли і припускати: пройде зовсім небагато часу, і від Єрусалиму не залишиться каменя на камені.

Більше про комунізм:

Коли в 70-му році Єрусалим був зруйнований армією Тита, ті, хто накопичував скарби, скуповував нерухомість, збільшував свій добробут, позбулися всього, що мали, в тому числі – власного життя. Церква ж все, що мала, інвестувала в поширення Доброї Новини, і не втратила нічого. Більш того, за твердженням античних істориків, в тому числі – нехристиянських (Йосип Флавій), учні Христові залишили місто, як тільки побачили знамення, передбачені їх Учителем (Від Луки 19: 43-44, Від Матвія 24: 15-20). А прийшовши в інші краї, вони знайшли і доми, і братів, і сестер, отримуючи у сто крат (Від Матфея.19: 29).


Приєднатися до нас у Facebook  Twiter   Instagram

Підтримайте розвиток сайту "Слово про Слово"

Slovoproslovo.info – Газета “Слово про Слово є неприбутковим проєктом і працює коштом пожертв.

 Ми прагнемо забезпечити якісну незалежну християнську журналістику, якій ви можете довіряти. Але на те, що ми робимо, потрібно багато важкої праці, часу та грошей.

 Просимо вас фінансово підтримати розвиток та діяльність цього інформаційного християнського ресурсу.


Previous post

Місце біля річки Йордан може містити докази біблійного Виходу

Next post

Що таке "Основи християнської етики", чому недоцільно її забороняти

No Comment

Leave a reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *