Церква у суспільстві: погляд із висоти 18-ти сторіч

0
Поширень
Pinterest Google+

Неймовірний уривок одного з найулюбленіших текстів ранньохристиянської церкви невідомого автора-апологета – «Послання до Діогнета». Цьому тексту понад 18 сторіч, а він сучасний, гострий, свіжий, актуальний. Жоден інший текст так просто, глибоко і проникливо не описує парадоксальну природу церкви у суспільстві:
«Християни не відрізняються від інших людей ні країною, ні мовою, ні життєвими звичаями. Вони не населяють яких-небудь особливих міст, не вживають якоїсь незвичної мови, і проводять життя, яке нічим не відрізняється від інших. Тільки їхнє вчення не є плодом думки або винаходом людей, що шукають новизни; вони не схильні до якогось вчення людського, як інші. Але, живучи в гелленських і варварських містах, яке кому дісталося, і, дотримуючись звичаїв тих мешканців в одязі, у їжі та й у всьому іншому, вони представляють дивний і воістину, неймовірний спосіб життя.

Живуть вони у своїй батьківщині, але як прибульці; мають участь у всім, як громадяни, і все терплять, як чужинці. Для них усяка чужа країна є батьківщиною, і всяка батьківщина – чужою країною. Вони одружуються, як і всі, народжують дітей, тільки не кидають їх. Вони в плоті, але живуть не за плоттю. Перебувають на землі, але є громадяни небесні. Покоряться ухваленим законам, але своїм життям перевершують самі закони. Вони люблять всіх і всіма бувають переслідувані. Їх не знають, але засуджують, страчують їх, але вони животворяться; вони бідні, але багатьох збагачують. Усього позбавлені, і у всім процвітають. Безчестять їх, але вони цим прославляються; поширюють на них наклепи, і вони виявляються праведні; лихословлять, і вони благословляють; їх ображають, а вони відплачують повагою: вони роблять добро, але їх карають, як лиходіїв; і покарані, радіють, начебто їм давали життя. Юдеї озброюються проти них, як проти іноплемінників, і гелени переслідують їх, але вороги їхні не можуть сказати, за що їх ненавидять.

Словом сказати: що в тілі душа, то у світі християни. Душа поширена по всіх членах тіла, і християни по всіх містах світу. Душа, хоча й в тілі, але вона не тілесна, так і християни живуть у світі, але вони не від світу. Душа, будучи невидима, знаходиться у видимому тілі; так і християни, перебуваючи у світі, видимі, але Богошанування їхнє залишається невидимим. Плоть ненавидить душу й воює проти неї, тому що душа забороняє їй віддаватися чуттєвим втіхам: так і світ ненавидить християн, від яких він не терпить ніяких образ, – лише за те, що вони озброюються проти його грішних задоволень. Душа любить плоть свою й члени, незважаючи на те, що вони ненавидять її, і християни люблять тих, які їх ненавидять. …Таке славне їхнє положення, у яке Бог призначив їх і від якого їм відмовитися не можливо…» Послання до Діогнета.

Микола Романюк

Попередня стаття

Град Божий

Наступна стаття

Люди мають вирішувати коли святкувати Різдво, – Порошенко

Немає коментарів

Напишіть коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *