Тату, йдемо додому!

0
Поширень
Pinterest Google+

Маленькій дівчинці не було і трьох років, коли вона стояла у в’язниці і просила: «Тату, йдімо додому!» Щось всередині Лоуренса здригнулося, і він сказав: «Тато не може йти додому». Він був холоднокровним злочинцем і міг впоратися з будь-яким болем, але не з цим … Коли металеві двері в’язниці суворого режиму зачинилися, йому раптом стало дуже важко на душі…

Він почав красти і битися з тринадцяти років. У той час як інші однолітки грали в м’яч, він грабував магазини. Коли підріс, то відчув себе в злочинному світі, як риба у воді. Грабував банки за 60 секунд, холоднокровно вбивав людей, займався вимаганням та шахрайством, торгував наркотиками. Ззовні життя Лоуренса виглядало привабливим: шикарний автомобіль, наркотики, гроші, бенкети – здавалося, все це буде тривати вічно. А його нутро сповнювали страх, порожнеча і незадоволеність.

За 3 тижні до свого двадцятип’ятиріччя Лоуренс був заарештований. Його дитинство раптово скінчилося. Арештували за шахрайство і підробку цінних паперів. Через два з половиною роки неволі у в’язниці його дружина просунула йому крізь ґрати документи про розлучення. Отож, сім’ї більше не було. Друзі теж зникли. Не було і ніжних обіймів донечки.

У в’язниці начальство, подивившись на його високі результати IQ тесту, запитало: «Що хлопець з такими здібностями робить тут?» Але незабаром не стало і здібностей. Від вживання наркотиків та алкоголю у нього з’явилися галюцинації. Якось він 5 разів помив один і той же кавник – алкоголь убив його пам’ять. Лоуренса випустили з в’язниці. Він остаточно втратив контроль над собою. Одного разу напився і побив людину майже до смерті. Він клявся у своїй невинності і хотів, щоби його випустили під заставу. Планував, вирвавшись на волю, вбити свого обвинувача і знищити його тіло. Але Бог не допустив цього, Лоуренса знову посадили.

Гріх тяжів над ним ще сильніше. На рахунку було 87 кримінальних звинувачень, його засудили на 40 років в’язниці. Він хотів змінитися, але не міг. Коли всі поснули, Лоуренс почав ходити взад-вперед по коридору. По його обличчю текли сльози. Хотів закінчити життя самогубством. Його співкамерники різали собі вени і вішалися. Але він не наважувався… Лоуренс перебував на межі відчаю.

І тоді втрутився Бог. Лоуренс звернувся до тюремного священика, вони довго розмовляли. Весь цей час батьки Лоуренса невпинно молилися за нього. Одного вечора він почав писати образливого листа про Бога своєму батькові. Раптом Божий Дух торкнувся його. Лоуренс звернувся до Бога: «Прости мене! Я грішник! Зміни мене, дорогий Господи!» Сам Лоуренс пише: «Ісус наповнив мене. Перебуваючи за товстими ґратами в’язниці, я вперше відчув себе абсолютно вільною людиною. Це було таке прекрасне почуття, що я схилився з другого ярусу свого ліжка і сказав своєму сусідові знизу: «Ісус звільнив мене!»

Більше про вживання наркотиків і звільнення:

Лоуренс став розповідати про переміну в його житті кожній людині у в’язниці. Не всім це подобалося. Коли один з охоронців намагався вивести його з себе, інший зупинив його і сказав: «Залиш його в спокої. Хай буде віруючим, якщо хоче».

У 1981 р. Лоуренса звільнили. З тих пір він їздить по всьому світу і розповідає історію про те, як Бог змінив його життя, як Господь звільнив його від різних залежностей. Він попросив вибачення у своєї дружини, примирився з нею, і їхня сім’я відновилася. Поки тато був у в’язниці, маленька дівчинка виросла. Бог змінив її батька, звільнив його від залежності та гріха і сьогодні тато живе вдома! Тепер Лоуренс відданий Господу і несе пасторське служіння. Слава Богу!
«Кожен, хто покличе ім’я Господнє, спасеться» Рим. 10:13.

Макс Лукадо

Попередня стаття

Колишній артист і п'яниця, а тепер християнин Юрій Богачов

Наступна стаття

Алкогольна статистика України

Немає коментарів

Напишіть коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *