Сільвестер Сталлоне про свою віру

0
Поширень
Pinterest Google+

Сільвестер Сталлоне завжди сам виконував трюки в кіно, що іноді закінчувалося зламаними кістками і госпіталізацією. Віра цього італійця також пережила багато ударів – поки цей голлівудський «блудний син» не навернувся до Бога, як він сам вважає.

«Я ріс у християнській сім’ї, – розповідає Сталлоне. – Мене навчали віри, і я намагався вірити, наскільки міг, поки одного разу не потрапив у так званий реальний світ. Зіткнувся з різноманітними спокусами і збився з дороги. Я зробив багато поганих виборів».

Його народження було пов’язане з деякими ускладненнями. Акушерка випадково перерізала новонародженому нерв, і це викликало параліч у деяких частинах обличчя.

Коли Сталлоне було 10 років, його батьки розлучились. Це стало причиною поганої успішності в школі. У 24 роки його виселили з будинку і він став ночувати на автовокзалі. Саме тоді погодився за 200 доларів знятися в порнофільмі.

«В мене був вибір: або зніматися в цьому фільмі, або йти когось грабувати, – пригадує Сталлоне. – Я був у відчаї, у дуже глибокому відчаї».

Він отримав ще кілька незначних ролей, але великий успіх йому приніс фільм «Рокі» в 1979 році. Ця кінострічка отримала три Оскари і захопила уяву американців. «Невдаха» став американським кумиром. Далі фільми йшли один за одним: «Рембо», «Нестримні»… З «покидьків суспільства» цей хлопець стає одним із найуспішніших акторів. Раптова слава і багатство принесли йому цілу купу нових спокус.

Більше про зіркових христяин:

Сталлоне двічі розлучався. Зі слів Сільвестера, його життя 12 років ішло по похилій, поки в нього не відбулося «прозріння блудного сина» і він повернувся до щирої віри в Ісуса. «Я зрозумів, врешті, – потрібно зупинитися, – свідчить Сталлоне. – Потрібно повернутися до головних речей, перестати контролювати своє життя самому і дозволити Богу робити це». Завжди випромінює ентузіазм, коли йдеться про відвідування церкви. «Чим більше я ходжу до церкви, тим більше себе залучаю до процесу сходження за Ісусом; чим більше слухаю Його Слово, і Він веде мене за руку, тим більше відчуваю, що тиск гріха слабне. Церква – це спортзал для душі. Ви не можете самі тренувати себе. Вам потрібно десь брати знання, досвід; потрібне чиєсь керівництво».

Йдучи від Христа, отримуємо удари від життя, і вони змушують нас замислитися про найголовніше. І тоді повертаємося до Нього. Думаю, що Сталлоне з цим погодився б.

Анатолій Якобчук

Попередня стаття

Так мене не цінував ніхто

Наступна стаття

Поводир для зрячих

Немає коментарів

Напишіть коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *