Що має змінитися в українських школах у новому навчальному році?

0
Поширення
Pinterest WhatsApp

В Україні триває реформа освіти під назвою Нова українська школа (НУШ), головною метою якої є створення школи, де буде приємно навчатись і яка даватиме учням не тільки знання, як це відбувається зараз, а й вміння застосовувати їх у житті. Реформа НУШ розрахована на роки, а от яких змін очікувати школярам у новому 2019-2020 навчальному році?

Навчання вдома

Нова українська школа

Вже з вересня батьки школярів можуть скористатися всіма видами індивідуальної форми навчання. Це може бути сімейна (домашня) освіта, екстернат або педагогічний патронаж. Вони передбачають гнучкіший спосіб навчання та дозволяють створити індивідуальну освітню траєкторію під потреби кожної окремої дитини.

При цьому переведення учня на навчання вдома можливе за заявою батьків і не потребує додаткового узгодження, як було раніше. Відповідні зміни, затверджені наказом Міносвіти, набули чинності 20 серпня 2019 року.

Однак діти, які отримують сімейну освіту, будуть чотири рази на рік проходити контроль опанованого матеріалу, щоб їх знання відповідали вимогам шкільної програми. Для цього учень повинен бути зарахований до певного навчального закладу,  який і відслідковуватиме його прогрес у навчанні.

Зарахування до екстернату або навчання з педагогічним патронажем передбачає більше вимог. Детальніше про особливості кожної з форм індивідуального навчання можна прочитати на сайті Міносвіти.

Нові перші класи

Якщо торік за партами-трансформерами й оновленими програмами вчилися першокласники, то цього року таких класів буде вже два – перші й другі.
У Новій українській школі дітей вчать не тільки рахувати, читати й писати, а й шукати та використовувати інформацію. Також приділяють увагу емоціям і командній роботі. Наприклад, перед уроками вчителі говорять із дітьми про почуття – на зустрічах “Ранкове коло”, – пише BBC News Україна. 

Матеріали в початковій школі мають подавати у формі гри (і не обов’язково в класі, можна на вулиці). На уроках має використовуватися музика, мультфільми, постери, слайди.

У Міносвіті кажуть, що всі вчителі початкових класів уже пройшли онлайн-навчання і мають працювати за новими підходами та методиками.

Оцінки – це особисте

У перших і других класах оцінок у школі не має бути взагалі.
Замість табеля будуть використовувати “Свідоцтво досягнення”, яке дає інформацію вчителю і батькам про те, які навички здобула дитина і як треба корегувати навчальний процес.
Також, наголошують у МОН, оцінки учнів — це особиста інформація і обговорювати її перед іншими учнями чи батьками не можна.
Те саме стосується й обговорення оцінок на батьківських зборах, каже заступник міністра освіти Вадим Карандій.

Щеплення обов’язкові

щеплення

За законом, українські діти й раніше повинні були мати щеплення, щоб відвідувати державні школи. Та деякі батьки оскаржували це в судах.

Але навесні 2019 року крапку в цьому питанні поставив Верховний суд, який підтримав обов’язкову вакцинацію та визнав законною заборону невакцинованим дітям відвідувати дитсадки.

Перед початком нового навчального року очільниця МОЗ Уляна Супрун нагадала, що, йдучи до школи, діти обов’язково повинні мати щеплення від 10 хвороб: гепатиту В, туберкульозу, кору, паротиту, краснухи, дифтерії, правця, кашлюку, поліомієліту та хіб-інфекції.

Державні навчальні заклади при цьому можуть не допускати до занять тих дітей, які не отримали щеплень.

Прощавай, шкільна формо

Шкільна форма не була обов’язковою в Україні вже давно, та деякі навчальні заклади все ж примушували її носити.

Новий президент Володимир Зеленський ще в перший місяць своєї роботи скасував указ про шкільну форму.

“Цим папірчиком прикривалися директори, вимагаючи в школах форми єдиного зразка”, – говорила Іванна Коберник, радниця міністра освіти.

У Міносвіти кажуть, що адміністрації навчальних закладів, вчителі, батьки та учні мають самі визначати форму одягу в школі.

Міністр освіти Лілія Гриневич наголосила, що головне в цьому питанні – щоб одяг був зручним.

Без дошок пошани?

“Один із підходів “Нової української школи” полягає в тому, що в школі не повинні когось виділяти, ставити в особливе становище”, — розповідає пан Карандій і додає: такі дошки пошани, які були раніше, – неприйнятні.

Правда, остаточне рішення все ж залишається за навчальними закладами. Одне з основних нововведень освітньої реформи – школи тепер мають велику автономію.

Що зміниться в старших класах?

Поки Верховна Рада ще розглядає закон про “Про повну загальну середню освіту”, а в МОН розробляють стандарт базової середньої освіти, що має кардинально змінити навчання у 5-11 класах, школи вже можуть на власний розсуд впроваджувати певні зміни, кажуть у Міносвіти.

Зокрема, йдеться про об’єднання кількох предметів у так звані інтегровані курси. Наприклад, в рамках “Природознавства” можуть вивчати фізику, біологію, хімію, географію.

За цим же принципом можна викладати мистецтво, літературу, українську історію, вписану в світовий контекст.

“Сама школи має визначитися, який навчальний план вона обирає: мати один інтегрований курс, наприклад “Література”, чи кілька різних предметів – й окремо “Зарубіжну літературу”, – розповідає пан Карандій із Міносвіти.

Також у 2019 році у школах вперше запровадять так зване мережеве навчання.

Ідея в тому, щоб діти, які додатково навчаються в мистецькій, спортивній, чи музичній школі, могли перенести оцінки звідти в звичайну школу.

Таким чином, їм зарахують ці додаткові уроки. Для цього треба скласти договір і прописати умови навчання.

Джеймс Бонд і Паваротті в підручниках

Цього навчального року школярі кількох класів отримають нові підручники. Так, учні 10-11 класів вивчатимуть європейську музику на прикладі Алессандро Сафіна і Лучано Паваротті, а культуру української діаспори – на прикладах творчості Квітки Цісик. Це – частина нового підручника “Мистецтво”.

На уроках говоритимуть про засновника поп-арту Енді Воргола, українську анімацію на прикладі “Капітана Врунгеля”, Каннський кінофестиваль і Джеймса Бонда.

Більше про нову українську школу:

В 10-му класі торік запровадили курс “Громадянська освіта”. З нього діти дізнаються про “піраміду Маслоу”, досліджуватимуть теми комунікації і соціалізації, розбиратимуть ситуації на прикладі повідомлень у фейсбук.

А ще в багатьох підручниках тепер є QR-коди та інфографіки. Наприклад, в підручнику географії для 10-го класу наочно показали, якими брендами володіють великі світові компанії.

У 11-му класі дещо зміниться програма української літератури.

Кількість творів, обов’язкових до вивчення, зменшили – а це значить, що про них не питатимуть на ЗНО. Вилучили, наприклад, “Марусю” Григорія Квітки-Основ’яненка, “Гайдамак” Тараса Шевченка і “Землю” Ольги Кобилянської.

У другому класі діти читатимуть твори сучасних письменників Зірки Мензатюк і Сашка Дерманського, а в 11-му підліткам мають розповісти про Сергія Жадана, Юрія Андруховича та Любка Дереша.

Бланманже й фалафель

харчування

Котлети й картопля пюре, каші та компоти – меню в шкільних їдальнях не змінювалося з 70-80-х років. Але тепер почалися великі зрушення.

Шеф-кухар Євген Клопотенко розробив і затвердив у МОЗ і Держспоживслужбі новий збірник рецептів для шкільних їдалень. Ті самі продукти, та сама вартість, але приготовані страви по-іншому.

У меню, крім звичних салатів із буряка та борщу, є салат “Табуле”, кебаб, пюре з імбиром, бланманже та пудинг.

“Тепер справа за школами і батьками”, – каже пан Клопотенко. Він виклав збірку рецептів у відкритий доступ і розробив покрокову інструкцію для переходу на нове харчування.

У кількох регіонах України вже почали готувати за рецептурою пана Клопотенка.

У Києві сподіваються, що до кінця 2019-2020 навчального року на нове меню перейдуть усі столичні школи.

“Україна велика і школи різні, однакового підходу для всіх немає”, – підсумовують у Міносвіти.

Джерело: bbc.com

Приєднатися до нас у Facebook і Twiter

Підтримайте розвиток сайту "Слово про Слово"

Ми хочемо розвиватися і бути для вас ще більш корисними і актуальними. Ми потребуємо вашої допомоги і підтримки.

Бог є скрізь - навіть у новинах. Ось чому ми дивимося кожну новину через призму віри. Ми прагнемо забезпечити якісну незалежну християнську журналістику, якій ви можете довіряти. Але на те, що ми робимо, потрібно багато важкої праці, часу та грошей. Допоможіть нам і надалі бути голосом правди у ЗМІ, підтримуючи Новини.

Попередня публікація

Секретом збереження сувоїв Мертвого моря може бути сіль

Наступна публікація

Вони вдома!

Не має коментарів

Залиште коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *