Різдво – час надії і оновлення

0
Поширень
Pinterest Google+

Різдво – особливий час. Час сімейного торжества. Не такого, як інші свята. Страсну П’ятницю і Пасху, зазвичай, святкують у церкві. Державні свята супроводжують промови, паради і офіційні церемонії. Але Різдво святкують вдома, тому, що це – святкування дня народження.

Однак, є якась іронія у тому, як ми святкуємо народження Ісуса Христа. Він народився далеко від дому, в дорозі, яка символізувала неспокійну і мінливу природу світу, у який Він прийшов. Він з’явився на світ у незахищеності хліва, як знак того, що під час Його служіння людям у Нього не буде дому. Він подорожував по дорогах і містах древнього Ізраїлю. Він помер у муках на хресті, щоб в Його стражданнях і в Його переможному Воскресінні людство змогло здобути спасіння.

Різні люди по-різному сприймають Різдво

Для когось – це просто зручний випадок побільше заробити. Люди намагаються виділитися один перед одним у підготовці до свята. Деякі з них не вірять в Христа, а, можливо, і ненавидять Його. Різдво стало великим бізнесом. Людей стала більше турбувати власна вигода, ніж Вість про Месію з Віфлеєма. Дзвін монет для декого солодший за Вість про народження Ісуса, яку Ангели передали пастухам.

Багатьом байдужі різдвяні пісні, бо їхні вуха привчені до інших звуків. Пошук задоволень поглинає весь час і думки багатьох людей. Деякі намагаються здобути радість Різдва у розвагах і веселощах. Замість того, щоб наповнитися духом Різдва, вони надають перевагу алкоголю. Для декого це свято стає приводом, щоб ще більше нагрішити.

Якщо людина є рабом пристрастей і пороків, вона не зможе радісно пережити Різдво. Для багатьох людей все це – любов до речей, гроші, надумані задоволення – витісняє Христа з Різдва. Їм потрібно зробити тисячу справ, і в них немає часу подумати про вість Віфлеємського немовляти.

В те перше Різдво, 2 000 років назад, світу було явлено три феномени.

  • По-перше, зірка. На небі світило багато зір, але жодна не була схожа на цю. Ця зоря сіяла особливим блиском. Так, ніби Бог зняв у Небесах світильник і повісив його на темному зводі над змученим світом.
  • Другим незвичним явищем стало звучання нової пісні. Світ, який втратив свій голос і забув про свою пісню, знову навчився співати. Із втіленням Бога у серцях людей знову з’явилася надія. І вслід за ангельським хором ми теж можемо співати: «Слава Богу на висоті, і на землі мир, у людях добра воля!» (Лк. 2:14).
  • Третє явище – це добрі новини, Блага Вість про те, що врешті прийшов Спаситель, щоб позбавити людей від гріха: «І вона вродить Сина, ти ж даси Йому ймення Ісус, бо спасе Він людей Своїх від їхніх гріхів» (Мт. 1:21). Для перших християн головним у Різдві був Сам Ісус. Зірка, піснеспіви, дари, поклоніння, радість, надія, святкове хвилювання – все це через Нього.

Віфлеємська зірка – це Божа обіцянка миру всій землі при умові, що ми повіримо і довіримося Йому. Але, оскільки ми відкинули Ісуса Христа, Князя миру, на нашій землі немає миру. Дуже часто наші штучні зірки приносять нам страх, тривоги і війну.

Різдво у сучасному світі

У сучасному світі є безліч самопроголошених спасителів – тих, які стверджують, що їх послав Бог. Але ж наскільки вони відрізняються від Ісуса, який, «бувши багатий, збіднів ради вас, щоб ви збагатились Його убозтвом» (2 Кор. 8:9).

Біблія каже: «Бо сьогодні в Давидовім місті народився для вас Спаситель, Який є Христос Господь» (Лк. 2:11). Небо і земля поєдналися! Бог і людство примирилися! Надія для відчайдушних, милість для винуватих, прощення для тих, хто кається, мир для тих, хто не має миру, Добра Новина – для тих, хто давно не отримував будь-яких вістей, окрім поганих.

Так, Ісус Христос може спасти від відчаю. Я спілкуюся з багатьма лідерами, і багатьох з них об’єднує песимізм. Напруженість, конфлікти і проблеми, які, здається, ніколи не можуть бути вирішені, прививають цинізм і нерішучість.

Часто циніки звинувачують Бога у всіх бідах цього світу. Але винуватити варто самих себе. Ми духовно хворі. І ім’я цієї хвороби – гріх. Поки гріх не переможений, світ не стане найкращим місцем для життя.

Коли люди свідомо відкидають Князя миру, їм приходиться платити жахливу ціну. Світське мілітарне суспільство, відкинувши Пана миру, впадає в песимізм і відчай. Цинізм, який отруює все живе і виник у результаті відкидання Бога, відображений у нашій літературі, мистецтві, кіно, телепрограмах і навіть у наших проповідях.

Різдво має бути часом відновлення надії – не надії на якусь конкретну політичну ідею, але надії Різдва, надії на Ісуса Христа, сподівання на те, що, не дивлячись на те, що заплутались і незграбні, Бог відродить порядок з хаосу.
Однак, у Різдва є ще один, особистісний вимір. Ангел, який звістив, що «Він спасе людей Своїх від їхніх гріхів», говорив про найглибші потреби наших сердець.

Сьогодні люди надають перевагу тому, щоби не говорити про гріх. Вони не хочуть повернутися обличчям до реальності своєї духовної хвороби. Я чув про одну людину, яка відмовлялася говорити про рак. Як тільки ця тема поставала в розмові, він розвертався і йшов. Він також не погоджувався на регулярний медичний огляд. Не дозволяв робити йому рентгенівські знімки. Але одного разу, після помітного зниження ваги і апетиту, він погодився на огляд. Лікарі виявили у нього рак пізньої стадії.

Те саме відбувається з гріхом. Наше небажання обговорювати його, наша схильність ігнорувати його, наше роздратування від будь-якого нагадування про гріх, можуть бути проявом нашого таємного страху, що ми самі повні гріха.

Ісусу Христу є що сказати про гріх. В ту першу Різдвяну ніч Він прийшов, щоб «спасти людей Своїх від їхніх гріхів». Жоден лікар у світі не може вилікувати від гріха. Жоден психіатр не в стані зцілити від гріха. Вони можуть працювати з симптомами, вони можуть допомогти грішнику жити з гріхом, але вони не допоможуть позбутися від хвороби. Від хвороби гріха може зцілити лише Ісус Христос.

Саме про це вістують Його хрест і Воскресіння. І Різдво не було б Різдвом без звістки про смерть і Воскресіння Христа. Саме для цього Він народився. Звістка про Різдвяну ніч в цьому: «…ти ж даси Йому ймення Ісус, бо спасе Він людей Своїх від їхніх гріхів». Різдвяна вість полягає у тому, що Божа благодать більша, ніж наш гріх. Питання гріха вирішено на хресті. Саме Різдво показує, що хрест досягає найглибших потреб людини. Хрест – це лікування, яке у своєму улюбленому Сині призначає і сплачує люблячий Бог.

Більше про Різдво:

У Різдво я завжди пригадую про ті тисячі людей, яким у цю пору року самотньо, про хворих і помучених проблемами людей. Різдво – це нагадування від Самого Бога, що ми не одні. Пророк Ісая каже, що Його назвуть іменем Еммануїл, що означає «з нами Бог» (див. Іс. 7:14). У житті, смерті і Воскресінні Христа Бог явив примирення і любов, які визволяють нас від одинокості і розбрату.

У різдвяні дні будьте впевнені, що Христос поруч. Він тут, щоб подарувати нам надію, простити наші гріхи, дати нам нову пісню, відродити в нас віру і зцілити наші духовні рани – якщо ми лише це Йому дозволимо.
Звістка Різдва не змінюється, їй вже дві тисячі років. Різдво, як і раніше, нагадує нам, що з нами Бог.

Не дивлячись на песимізм і цинізм, не дивлячись на новини, повні вбивств, хвилювань, демонстрацій і війн, Ісус Христос живий. Він народився, щоб перемогти відчай, відродити надію, простити гріхи і забрати нашу одинокість. Він живий, щоб примирити нас із Богом.

Біллі Грем

Попередня стаття

Вітання від Слово про Слово з Різдвом та Новим 2017 роком

Наступна стаття

Чому Різдво Христове слід святкувати 25 грудня

Немає коментарів

Напишіть коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *