Домашня » Блог Сергія Головіна » Про зло, добро і моральний обов’язок

Про зло, добро і моральний обов’язок

7
Поширень
Pinterest WhatsApp

Наявність у людини уявлення про моральний обов’язок Іммануїл Кант вважав найбільш незаперечним свідченням існування Бога. Саме це малося на увазі під «шостим доказом» в бесіді на Патріарших ставках з роману «Майстер і Маргарита» Михайла Булгакова.

Кант вважав, що справжня моральна поведінка – це коли робиш щось не заради якоїсь мети або вигоди; не на підставі припущення, що це призведе до сприятливих наслідків (такий підхід філософ називав «гіпотетичний імператив»), а виключно тому, що чинити так – правильно ( «категоричний імператив»).

Дію, стверджує філософ, слід вважати справді моральною тільки в тому випадку, якщо на її основі можна вивести універсальний закон. Якщо, наприклад, було б правильним не повертати узяте в борг, то спочатку ніхто в борг не давав би. Так що вже сам факт, що люди дають один одному гроші в борг, свідчить про аморальність неповернення боргів.

Доказ Канта грунтується не на теорії («чистому розумі»), а на життєвих реаліях («практичному розумі»). Те, що наші дії можуть бути, а можуть і не бути справді моральні, і те, що на підставі наших справді моральних дій можна виводити універсальні моральні закони, свідчить про вищий об’єктивний абсолютний моральний закон. Існування ж абсолютного морального закону свідчить про існування абсолютного морального Законодавця.

«Дві речі, – говорив Кант, – наповнюють душу завжди новим і усе більш сильним подивом і благоговінням, чим частіше і триваліше ми міркуємо про них: це зоряне небо наді мною і моральний закон в мені».

Розмірковуючи про моральний закон, Клайв Льюїс (1898-1963) говорив: коли корабель вирушає в плавання, перед ним стоїть три питання. Перше – як не потонути самому? Він відображає сферу персональної етики: як я повинен жити, щоб залишатися людиною? Друге питання – як не зіткнутися з іншими кораблями? Це – сфера суспільної етики, принципи взаємодії з іншими людьми. Третє питання – найголовніше: куди слід плисти? Якби суть зводилася до перших двох питань, розумніше за все було б не залишати гавані. Але призначення корабля – вирушати в плавання, незважаючи на бурі і шторми. Уникнути бур і штормів не вдасться нікому. Світ наповнений злом, стражданням, смертю. Але наше призначення – долати їх!

Багато хто вважає, що наявність у світі зла і страждань є доказом того, що Бога немає. Насправді ж все інакше – вони свідчать про існування Бога! Пам’ятайте «Сьомий доказ» у Булгакова? Якщо існує тьма, повине бути і світло; якщо існує зло, має бути і добро; якщо є диявол – значить, повинен бути Бог.

Більше про дакази існування Бога:

Всякий, хто визнає існування зла, автоматично визнає й існування добра. Подібно до того, як поняття «тьма» означає відсутність або недостача світла, «зло» означає відсутність або недостача добра. Так що якщо не було б світла, немислима була б і тьма. А якщо немає добра, то не може бути і зла. Визнаючи ж існування добра, людина визнає існування об’єктивного морального закону, що дозволяє розрізняти добро і зло. А який визнає існування об’єктивного морального закону, тим самим визнає і існування морального Законодавця.

Читайте головні новини “Слово про Слово” в соціальних мережах Facebook і Twitter

Телеграм Слово про Слово

Читайте нас в Телеграм

Попередня Стаття

Представлено широкому загалу Навчальну програму «Основи сім'ї»

Наступна Стаття

ООН тепер не за права жінок, але – “всіх гендерів”

Без коментарів

Залиште коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *