Про християн – Зоряна Живка

0
Поширень
Pinterest Google+

Божевільні… Та що поробиш,
Ми і справді для світу дурні.
Бог дарує своєму народу
Вічне свято в юрбищі буднів.
Йдемо в небо, земне покинувши,
У посвяті себе забули…
Ми для світу чужі, ми інші,
Гості з вічності, ми – прибульці.
Шукачі непримарного щастя,
Що, невидиме, серцем бачать.
Боже Царство у нас не вкрасти –
Світ не може цього побачить.
Бог знайшов нас, обрав, покликав
Із Єгипту гріха, Вавилону.
Як же порох землі не покинуть,
Щоб упасти в Святі долоні?!
Що вже вдієш, такі шалені…
Дивна радість стискає груди:
Ми звичайні, Христом спасенні.
Але світу цього не збагнути.

Більше поезії Зоряни Живки:

Зоряна Живка

Попередня стаття

Не та віра - Яків Бузинний

Наступна стаття

132 Псалом - Тарас Шевченко

Немає коментарів

Напишіть коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *