П’ять речей, про які найчастіше жалкують перед смертю

1
Поширень
Pinterest Google+

Вмираючі люди, які на порозі смерті переоцінюють усе своє життя, можуть багато чому навчити нас. Ми часто навіть не задумуємось над тим, що життя на землі – обмежене в часі. Бронні Вайр, медсестра, яка доглядала смертельно хворих людей і була поруч з ними останні дні їхнього життя часто запитувала, що б вони змінили у своєму житті, якби могли прожити його заново.

Сочатку жінка записувала їхні відповіді у свій блог, а з часом з цих розмов вийшла книга «5 речей, про які люди найчастіше жалкують перед смертю».

 «Мені треба було більше піклуватися про своїх друзів»

В останні дні життя багато хто згадує своїх друзів і жалкує про те, що приділяли стосункам менше часу, ніж могли б, а іноді просто обривали старі контакти. Дружба, як і будь-які інші близькі стосунки, вимагає постійної підтримки. Так, саме дружба дає душевне тепло, радість підтримки і відчуття близькості, без них ніяк.

Зверніть увагу, чим ви зайняті зараз, а щодня о цій порі? Щоб не шкодувати про друзів перед смертю – приділіть їм увагу ще за життя. «Вийдіть» із соцмереж, знайдіть вечір, щоб посидіти з друзями. Запитайте себе коли ви востаннє спілкувалися наживо зі своїми друзями? Чи знаєте ви хоч що-небудь про їхнє життя: чим вони живуть, чого сподіваються, чого відверто бояться, як планують собі майбутнє? Подбайте про них, зробіть їм невеликий подарунок, відправте виготовлену власноруч листівку, – нехай ваші друзі відчують у своєму житті вашу присутність.

«Мені хотілося б мати  сміливість жити своїм життям»

Найбільше вмираючі шкодують про те, що занадто часто намагалися виправдовувати очікування інших, замість того, щоб жити власним життям. Більшість людей не тільки не наблизилися до втілення своєї мрії – вони навіть зуміли забути, що у них вона була взагалі. Жили в клопотах.

Що ви можете зробити вже зараз? Згадайте, що для вас є насправді цінним. Згадайте, ким ви хотіли стати і яким себе бачили у найсміливіших мріях. Чи змінює щось у світі та робота, якою ви зараз займаєтеся? Чи дає вона щось оточуючим і вам (звісно, крім матеріальної винагороди). Чи можете ви щось змінити?

«Мені хотілося б мати  сміливість висловлювати  свої справжні почуття»

Ми часто заганяємо свої справжні почуття глибоко всередину себе, намагаючись відповідати соціальним нормам.
Чи можемо ми змінити щось вже зараз? Для початку – не говоріть неправди собі. Можна носити соціальну маску перед іншими, але не наодинці з собою. Коли переконаний, що знайшов істину, не бійся піти проти натовпу. Бо натовп часто помиляється, а лише сміливці досягають успіху.

«Я шкодую про те, що  так багато часу присвячував роботі»

Багато вмираючих зізнавалися, що вони були занадто заклопотаними зароблянням грошей, навіть тоді, коли це не було питанням життя і смерті. Найбільше жалкували ті чоловіки, які більшу частину свого життя віддали роботі, замість того, щоб побути з дружиною та дітьми, батьками чи друзями, зрештою, зайнятись улюбленою справою.

Думаю, було б доречно запитати себе: «А як же я? Заради чого я все це роблю? Заради виживання? Заради великої мети? Заради сім’ї? Чи тому, що так прийнято? А може варто відкоректувати свій звичний ритм життя?!!

«Мені хотілося б  дозволити собі бути щасливим»

Дехто перед смертю стверджував, що хотів бути більш відкритими для перемін. Щастя – це вибір. Протягом багатьох років вони робили одне і теж, закриваючи двері для нового вибору, що могло б зробити їх щасливими. Люди забувають, що щастя – це вибір. Таке зустрічається доволі часто. Людей «засмоктують» не лише соціальні мережі, – є ще старі звички, стереотипна поведінка тощо. Буває так, що людина упродовж життя прикидається перед іншими щасливою, задоволеною життям аж настільки, що мимоволі сама починає вірити в це. Страх перед змінам не дає їм відваги вийти їм на зустріч.

Більше про стан людини перед смертю:

Ти, напевне, погодишся, дорогий читачу, що коли людина вмирає, її найменше хвилює те, що думають про неї інші. Бути щасливими, мати можливість вибирати, посміхатися, зустрічатися частіше з друзями, близькими й рідними людьми – ось що стає найголовнішим.

Шановний читачу, не завадить і тобі переглянути своє життя, щоб не шкодувати, що прожив його якось не так …

www.mirvam.org 

Попередня стаття

Молитовний намет на Євромайдані

Наступна стаття

Зупинка

Немає коментарів

Напишіть коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *