Домашня » Поезія » Не лінуйтесь – Ірина Боднар

Не лінуйтесь – Ірина Боднар

0
Поширень
Pinterest WhatsApp

Те, що бджоли носять мед,
Ні для кого не секрет.
З квіточок пилок збирають
Та у вулики ховають.
І мурашки теж працюють,
Бо мурашники будують.
Цим невтомним трудівницям
Спокій навіть і не сниться.
В лісі десь пухнаста білка
Скаче з гілочки на гілку,
Діткам корм заготовляє,
Цінності в дуплі складає.
Також сірі миші в полі
Серед простору і волі
Нірки впевнено будують,
Знають: тут і зазимують.
А павук? Він є усюди,
Де живуть спокійно люди.
Наплете тих павутин
Лиш за декілька хвилин.
Ну, а ти, людино, диво!
Чому ж ти такий лінивий?
Чом не хочеш працювати?
Ходиш сонний, хочеш спати.
Ти служіння пропускаєш,
І тому так мало знаєш.
А як прийдеш, то проспиш,
Зате інших гарно вчиш.
На будові працювати
Теж для тебе це не свято.
Хай старі будують дім,
Вони мають досвід в тім.
А щоби город скопати
Або дрова поскладати?
Ця робота не для мене,
Бо екзамени у мене.
А провідати когось,
Як лежить в лікарні хтось?
Хай лікують лікарі,
А мені навіщо йти?
Ти на Боже глянь творіння,
Досвіду візьми й уміння,
Всі будують, прибирають,
В праці рук не покладають.
Ти навчись у цих звірят,
Стань з працюючими в ряд.
Не почуєш тоді ти:
“Раб лінивий, відійди!”

Більше про лінь:

Ірина Боднар


Попередня Стаття

Конспект життя - Юрій Вавринюк

Наступна Стаття

Ярл Пейсті

Без коментарів

Залиште коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *