Люблю жнива – Ольга Лазарук

0
Поширень
Pinterest Google+

Завжди любуюся жнивами –
Воістину свята пора.
Турбота Господа над нами –
Поля, що сповнені добра.

Погладжує липневий вітер
Пшениць чуприну золоту,
А десь вже зібрано в засіки
Зерно добірне, на току.

За днями дні, проходять грози.
«Чому ж комбайн косить не йде?»
Ще трохи і зерно, як сльози,
На вогку землю опаде.

Є добрі хазяї й недбалі,
А Бог добро подав усім,
Та не усі його зібрали,
Щоб був у них з достатком дім.

Люблю жнива. Благословінням
Колосяться поля у всіх.
Даруй же, Господи, прозріння,
Як слід нам ставитись до них!

Більше поезії про жнива:

Ольга Лазарук

Попередня стаття

5 причин, чому дякувати – це завжди Божа воля

Наступна стаття

Слава Богові за літо - Зоряна Живка

Немає коментарів

Напишіть коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *