Микола Гоголь і його християнська віра

0
Поширень
Pinterest Google+

Бібліографи Миколи Васильовича Гоголя підкреслюють, що влітку 1845 року генія літератури підкосила важка душевна криза, після якої він навертається до Господа. Він пише заповіт і спалює рукопис першого варіанту «Мертвих душ». Як вдячність за подолання хвороби, Гоголь вирішує піти в монастир і стати монахом, але це не відбулося. Зате він приймає рішення служити Богові на терені літератури. Йому захотілося щонайшвидше сказати суспільству те, що вважав корисним, і він вирішує зібрати в одну книгу написане в останні роки до друзів у дусі свого нового настрою.

«Друже мій! Вважай себе не інакше, як школярем і учнем. Не думай, що ти вже старий для того, щоб навчатися, що сили твої досягнули справжньої зрілості і розвитку, і що характер і душа твоя отримали вже справжню форму і не можуть бути кращими. Для християнина немає кінцевого курсу; він вічний учень, до самого гробу.

Перед християнином завжди сяє далина, і попереду вічні подвиги. Він, як юнак, прагне життєвої битви; йому є з чим боротися, і є де змагатися. Бажання бути кращим і заслужити оплески на небесах надає йому такого завзяття, яких не може дати честолюбство найсильнішому честолюбцю.

Але розум не дає людині повної можливості іти вперед. Є ще вища здібність; ім’я її – мудрість, і її може дати лише Христос…»

М. В. Гоголь,
коментарі В. А. Воропаєва

Попередня стаття

Бог благий… час від часу

Наступна стаття

Жертва

Немає коментарів

Напишіть коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *