Говорить до людини Бог

0
Поширення
Pinterest WhatsApp

Говорить до людини Бог,
Але вона не чує.
Душа, поділена на двох,
У сутінках ночує.

Добро і зло – як день і ніч,
І важко оцінити
Серед прощальних жовтих свіч,
Як праведно прожити.
Найвища мудрість, наче цвіт,
Захована у серці,
Через потік бурхливих літ
Прозрінням відізветься.
І дні нещастя пропадуть,
Зотлівши, як вугілля,
Відкриє Бог найвищу суть –
Любов – цілюще зілля.
Той пропаде, хто клав до ніг
Багатства пишні шати,
Коли за вічності поріг
Прийде пора ступати.
Від злота щирого цінніш
На Господа надія.
Гріхи – немов до горла ніж,
А совість – як лелія.
За сонцем новий день гряде,
Життя на сонях схоже.
Усе на порох перейде,
Пребуде Слово Боже.

Раїса Обшарська

Попередня публікація

Сила слова

Наступна публікація

Спочатку було Слово

Не має коментарів

Залиште коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *