Двері раю

0
Поширень
Pinterest Google+

Останні часи земного життя Ісуса Христа… Невже залишилась якась надія на праведність, мир та радість в цьому житті, якщо розп’ятий Той, Хто казав про Себе, що Він «від Бога вийшов» (Івана 8:42)? Ось звучать Його слова, звернені до розбійника: «Поправді кажу тобі: ти будеш зі Мною сьогодні в раю!» 

Луки (23:43). Можливо, їх значення не було зрозумілим навіть найближчим учням, які стояли біля хреста. Навіть і ми, сучасні читачі Євангелій, не до кінця їх розуміємо. З однієї сторони, простота цих слів дає втіху та запевняє нас у безмежному Божому прощенні. Тим же, хто шукає глибини, завжди було цікаво, де було б вірним поставити дві крапки – до слова «сьогодні» чи після нього. Це – щоб зрозуміти, чи відразу після смерті людина потрапляє в рай, чи ні. (Деякі перекладачі ставлять іншу пунктуацію, міняючи місцями слова. І виходить: «Правду говорю тобі сьогодні: ти будеш зі Мною в раю!»)

Далеко ж не всі замислюються над тим, що саме слово «рай» в устах Того, Хто висить на Голгофському хресті, звучить так само дивно, як радість під час похорону. Адже наскільки далекими від думок про рай були учні біля Розп’ятого на хресті. Разом з Його життям гаснули їх надії… Гора Голгофа – місце страти. Хрест – місце, де зло цього світу виявило усе, на що було здатне. Творіння вбило свого Творця, темрява спробувала поглинути світло…
Але на хресті Творець світу також показав усю Свою силу. Доходячи до межі – вбивши Бога – зло видихається, тобто, втрачає усе. Втрачає усю свою могутність та силу перед Тим, Хто «не вчинив гріха,… коли був лихословлений, Він не лихословив взаємно, а коли Він страждав, не погрожував, але передав Тому, Хто судить справедливо» (1 Петра 2: 22,23).

Та для учнів має пройти ще три дні, щоб те, що вони почули про рай, набуло сенсу, і відчай змінився надією. «Якщо смерть в п’ятницю поставила запитання, то Пасхальна неділя дала відповідь на всі запитання» (С.Джонс). Тільки воскресіння Хреста допомогло учням побачити сенс Його смерті на хресті.

Євреї чекали, що воскресіння з мертвих, кінцеве звільнення від гріхів та зцілення від хвороб станеться лише в майбутньому Царстві Божому. Але, всупереч всьому, майбутнє увірвалося в хід історії та стало частиною теперішнього. Учні побачили, що насправді поразка Христа не є поразкою, а перемогою. І якщо б не було Голгофської смерті, то не було б і воскресіння. Отже, хрест став місцем об’єднання землі та неба, став дверима раю, джерелом надії та радості.

«І через Христа Він поєднав у Собі все – і земне, і небесне. Бог досяг миру через кров, пролиту Христом на хресті» (Кол. 1:20).

Цю вістку можна сприйняти лише серцем… Адже, коли ми оточені труднощами та стражданнями, щось підказує нам, що це ще не кінець. Є щось, що більше за цю суєту та дрібні образи. Те, що втішить та дасть надію. Коли розум нам вказує на абсурдність та суперечливість життя, щось підказує нам, що існує певний сенс у тому, що трапляється з нами. В такі моменти дуже важливо розпочати пошуки відповіді, пошуки Світла.

Майже кожна людина у важкій ситуації, в стражданнях ще має маленьку надію. Надію, що в майбутньому відбудуться хороші для неї зміни. «Одного разу я стану кращим… зі зміною обставин зникнуть мої проблеми… зникне біль душі… і, в кінці кінців, всі мене зрозуміють і справді полюблять». Але слова «одного разу», вказуючи на майбутні часи, відволікають нас від чогось головного – від теперішнього, від реального часу. Скоріше за все, наші мрії залишаться мріями, якщо тільки ми не розпочнемо шукати відповідь вже сьогодні. Адже, пам’ятаєте, що Голгофа і ті три дні до воскресіння стали справжньою мукою для тих, хто не постарався зрозуміти пророчі слова Христа про Його воскресіння або про Царство Боже?

«Поправді кажу тобі: ти будеш зі Мною сьогодні в раю!» Луки (23:43). Необхідно справді почути ці слова та повірити Йому! Не будьмо глухими, не втікаймо від проблем у світ ілюзій. Будьмо мужніми, щоб зустрітися зі злом віч-на-віч та довіритись Христу. Це шлях хреста, шлях не легкий, та єдино вірний. Йдучи цим шляхом, переконуєшся, що «Він здатний вічно спасати тих, хто через Нього наблизиться до Бога» (Євреїв 7:25). Отже, посеред духовної темряви ми можемо надбати обіцяний рай і хрест стане для нас дверима до радості, праведності та миру.

Сергій Корякін 

Попередня стаття

Церкви України закликали владу Росії схаменутися

Наступна стаття

Страта

Немає коментарів

Напишіть коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *