Дружині

0
Поширень
Pinterest Google+

old people

Не жалію літ, прожитих разом, 
Не жалію сліз, розчарувань. 
Як вино міцнішає із часом – 
Так любов в часи випробувань.

Не жалію того, що не встигли, 
І не все зробили так, як слід, 
Що не всі троянди порозквітли, 
Що серця вкривав, бувало, лід.
Не жалію втрачених ілюзій 
І весни, що в літо проросла, 
І тих трав, що скошені у лузі, 
І лелечих помахів крила.
Не жалію того, що чекає 
На складних вибоїнах життя. 
Не жалію, бо – не роз’єднає 
Ні минуле нас, ні майбуття,
Бо любов навчила не жаліти 
Нас за тим, що сплине наче сон, 
І серцям, завислим у зеніті, 
Заважає битись в унісон.

Юрій Вавринюк
 

Попередня стаття

Бог воскрешає померлі шлюби

Наступна стаття

Ну хто нас поєднав, якщо не Бог

Немає коментарів

Напишіть коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *