Де взяти миру?

0
Поширень
Pinterest Google+

Де взяти миру на землі,
Коли жорстокість душі полонила?
Коли вже майже потонули в злі,
Чи зможемо підняти крила?

Колись мовчали й нині мовчимо,
Бо істини уперто боїмося.
Та за фальшиве навіть кричимо…
Ну чом у нас так повелося,

Що хилимося, куди вітер дме,
Й говоримо оте, що хтось накаже? 
І син на батька руку підійме,
Не боячись, що рідний в землю ляже.

За владу, гроші й похвалу
Втопили серце у страшнім болоті,
Не соромно, що поклонились злу,
Зате пишаємось у сріблі-злоті…

Не всі, але таких багато,
Хто хоч не сіяв, та збирає
Чужі плоди і вірить свято,
Що милість перед Богом має.

Знов загубились у гріхах:
Брехні, прокльонах,злодіяннях,
Забули і про Божий страх,
І серця щире покаяння.

Чи зможемо піднятись з дна,
Де мучилися безліч років?
Був бунт і не одна війна…
До Бога ж не зробили кроків.

Ти глибше в душу зазирни
І не шукай рятунку в битві,
Кордони гніву перетни
І Богу підкорись в молитві.

Наталія Марценюк

Попередня стаття

Здається мить...

Наступна стаття

Партерство у видавництві

Немає коментарів

Напишіть коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *