Блог Сергія Головіна
Тренди

Чим людина відрізняється від тварин?

Наявність усвідомлюваної волі є радикальною відмінністю людини від всього матеріального світу. Саме це надає її можливість діяти відповідно до власного волевиявлення: «У тваринах і рослинах природа не тільки висловлює призначення, але і сама його втілює. Людині ж вона дає лише призначення і їй самій надає його втілення… Акт, за допомогою якого він так визначається, є саме тим, що ми називаємо дією »(Ф. Шиллер.« Естетичні та філософські нариси », 1825). Як результат, людина має низку атрибутів, що відрізняють її від тварин, і тому відносяться до духовної сфери. Ось – основні з них:

1. Абстрактне мислення

Багато тварин кмітливі. Одні – в більшій мірі, інші – в меншій. Наприклад, одного разу був проведений такий експеримент: у великій кімнаті був встановлений стіл в півметра висотою, який займав майже весь її простір. Лише уздовж стін залишався невеликий прохід, по якому вільно могла бігати собака, німецька вівчарка. Всякий раз, коли експериментатор котив по столу м’ячик, собака тут же підбігала до місця, куди той повинен був прикотитися. Завдання ускладнили, і м’яч стали катати під столом, щоб собака бачила кидок, але не бачила м’яча. Результат був як і раніше – собака знову бігла куди потрібно, «прораховуючи» його траєкторію. Ступінь вищої нервової діяльності у тварин, дійсно, гідна захоплення. Однак, на відміну від собаки, ми з вами тільки що провели цей експеримент без столу, без м’яча і навіть без собаки – в своїй уяві. В цьому і полягає здатність мислити абстрактно, без безпосередньої прив’язки до спостережуваних предметів і обставин.

2. Творчі здібності

Багато тварин здатні до творчої праці, наприклад – зводять дивовижні житла. Але роблять вони це відповідно до закладеної в них поведінкової програми, званої інстинкт. Людина ж постійно створює щось таке, чого раніше не існувало. Причому не обов’язково щось цінне прагматичне, як, скажімо, будинок або табурет. Архітектура, живопис, скульптура, музика, танець, будь-які види справжньої творчості завжди служать єдиній меті – самовираження творця. Людина створена за подобою Творця, і тому не може не творити. Той, хто віртуозно відтворює художні вироби, але при цьому не відображає в них себе, може прославитися як прекрасний ремісник, і навіть заробити на цьому деякий капітал. Але справжній художник ніколи не зробить двох однакових творів, навіть на межі бідності.

3. Мовні здібності

Тварини обмінюються сигналами. Під керівництвом людини окремі з них здатні освоїти невеликий лексикон. Але він ніколи не виходить за межі конкретних (тобто пов’язаних з предметами) понять. Про граматичні конструкції (типу «я, було, пішов») або рекурсії («Бобик вирішив, що Тузик вважає, що Шарик неправий») мова не йде зовсім. І це ми ще не говорили про аналогії, алегорії і, тим більше, не зачіпали сферу поезії. Людина ж за допомогою мови здатна не тільки передавати абстрактні ідеї (такі як «осяяння», «перпендикуляр», «вічність», «порятунок») або повідомляти факти, а й описувати почуття, запахи, смакові відчуття, емоційні переживання. Більш того, мовна комунікація допомагає людині пізнавати Бога. «Віра від слухання, а слухання через Слово Христове» (Римлянам 10:17). Бог-Слово відкривається через слово Своє, і ми за допомогою слова проповідуємо Його.

4. Громадський характер

Людина немислима поза сукупностю відносин. Марксисти навіть, через брак сутнісних критеріїв, визначали поняття «особистість» описово – як «сукупність суспільних відносин». Але громадський характер людини не зводиться до набору запрограмованих рольових функцій, як у соціальних тварин типу мурах або бджіл. Для людини важливо належати комусь іншому. Йому недобре одному.

5. Господарські навички

Ця характеристика, пов’язана з виконанням екологічного (культурного) мандата, – непереборна проблема для еволюціоністів. Якби людина розвинулася з тварини в результаті природного відбору шляхом виживання найбільш пристосованих, вона мала би демонструвати найвищу ступінь пристосовності до навколишнього середовища. Але людина взагалі не пристосовується до середовища – вона завжди пристосовує середовище під себе. Тварини, коли виявляються нездатними пристосуватися, гинуть. Людина ж цілеспрямовано перетворює власне оточення, в результаті чого вона вміє існувати і працювати в середовищах, природним чином абсолютно непридатних для її існування – від океанських глибин до космічного простору.

Схожі статті

6. Естетичне почуття

Маркетологи знають – з відносно рівноцінних товарів на магазинній полиці людина вибере той, у якого красивіша упаковка. Хоча всередині упаковки – те ж саме, а саму упаковку людина розірве і викине. Від цього, знову ж таки, немає ніякої прагматичної користі. Але тяга до краси закладена в людині як в образі Божому. Творець – великий Художник. «Усе Він зробив добре у свій час і вік дав у їхнє серце, аби чоловік не знайшов творіння, яке Бог зробив від початку і аж до кінця» (Еклезіаст 3:11). Здатність розрізняти і створювати прекрасне – ще один Божий дар, даний людині для виконання її призначення.

7. Правова свідомість

Творець наділив людину невід’ємними правами, і людина гостро відчуває, коли порушуються її права на свободу, на щастя, на власність, на недоторканність житла, на безпеку та інші. Призначення людини передбачає втілення у творенні статутів Божих. А справедливість – їх основний принцип.

8. Моральна свідомість

Людині дана здатність розрізняти добро і зло. Поступаючи як краще, вона знає: насправді слід було б вчинити як правильно. Відповідність людських законів абсолютним і незмінним нормам Божої доброти служить не тільки надійним критерієм їх справедливості, а й необхідною умовою благоденства народу.

9. Релігійне мислення

Тільки людина здатна перебувати в спілкуванні зі своїм Творцем, поклонятися Йому, прагнути до найвищих цінностей. Як казав великий французький мислитель Блез Паскаль (1623-1662) в серці людини є нескінченна порожнеча, яку та постійно намагається чимось заповнити, «і все без пуття, бо нескінченну порожнечу може заповнити лише щось нескінченне і незмінне, тобто Господь Бог» .

Більше про людину:

Проте, особистість людини нероздільна (лат. «Individuum»), як нероздільні людська і божественна природа у Христі. І подібно до того, як Отець, Син, і Дух Святий спільно являють повноту Єдиної Божественної Сутності, всі аспекти створеніе за Його подобою людської особистості являють повноту його природи сукупно.
[infobox title=’Придбати книгу: За образом і подобою’]По образу і подобіЦя книга являє собою нарис біблійної антропології в світлі християнської апологетики. Розглядаючи в світлі Святого Письма питання, пов’язані з походженням, сутністю і призначенням людини, автор критично оцінює різні підходи, виділяє сильні і слабкі з його боку, допомагає читачеві розібратися – хто ми такі, чому ми існуємо, наскільки ми в змозі виконувати своє призначення, і що ми для цього повинні робити. Книга адресована широкому колу читачів. Купити книгу[/infobox]

Сподобалось? Підтримайте Газета Слово про Слово на Patreon!
Become a patron at Patreon!

Привіт 👋 А ви уже підписані?

Підпишіться, щоб отримувати новини кожного вечора!

Підтримайте наших журналістів, пожертвуйте прямо зараз! Це дуже потрібний і гучний голос на підтримку якісної християнської журналістики в Україні. 5168 7574 2431 8238 (Приват)

Сергій Головін

Доктор філософії (Ph.D), доктор прикладного богослів'я (D.Min), магістр гуманітраних наук МА, релігієзнавство,, магістр природознавства (фізика землі), магістр педагогіки (фізика). Президент Християнського Науково-аполегетичного Центру.

Схожі статті

2 Коментарів

  1. Лайно це все, примарний альтруїзм – вот узальнювальне слово для всіх ваших аргументів!

  2. Якщо немає чим відповісти, то залишаються образи і емоції… Це напевно аргумент!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Дивіться також
Close
Back to top button