Чекання – Юрій Вавринюк

0
Поширень
Pinterest Google+

Iз сумом i болем у небо дивились,
Де тiльки-що зникла Учителя плоть.
I вуст одинадцять у подиху злились
I тихо шептали: «Скорiше приходь».

Проходили роки. Хрести i камiння
Писали останню сторiнку в життi.
Вмирали апостоли, повнi терпiння,
Й чекали Iсуса – ​уже в майбуттi.

Вiки пролiтали. Христове наслiддя
Чекало завжди, що Спаситель прийде.
Здавалось: розпукло оливкове вiття,
Збулися прогнози, ось-ось Вiн гряде.

Нам також здається, що чуємо кроки.
Вже наше столiття збирає плоди.
I так, як апостоли, дивлячись в небо,
Ми просим в молитвах: «Скорiше прийди!».

Більше поезії Юрія Вавринюка:

Юрій Вавринюк

Попередня стаття

ВІЙНИ – ЯСКРАВА ОЗНАКА ОСТАННЬОГО ЧАСУ

Наступна стаття

Прагну неба - Сергій Рачинець

Немає коментарів

Напишіть коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *