Домашня » Поезія » Армагедон

Армагедон

0
Поширень
Pinterest WhatsApp
Від хвилювання – аж пітні долоні,
І вся земля здригнулась до основ,
Коли добро і зло в Армагедоні
Зійшлися й захлинулась кров’ю кров.
 
Здавалося, що зло не подолати,
Що скоро ночі вічне торжество,
Та той, ому Господь любив прощати,
Хто стільки вже разів зрікавсь Його, —
 
Ізраїлі народ подужав звіра
Й, клякнувши врешті-решт для каяття,
Гордині зрікшись – вбивчого кумира,
Побачив Господа свого – Христа.
 
Я здогадався, про талан щасливий:
Народе мій, не опускай рамен,
Тебе Бог вибрав, щоби ти, як рівний,
Прийшов до інших безлічі племен,
 
Щоб світових торкнувшись щастя дзвонів,
У згоді жити з совістю, не в злі,
Щоб більше не було Армагедонів
Ніколи відтепер на цій Землі.
 
Юрій Камінський 
Переклав Василь Мартинюк
 

Попередня Стаття

В часи тривог, зневіри і сумніву…

Наступна Стаття

Прихід Христа

Без коментарів

Залиште коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *