Для життя

10 маловідомих фактів про Реформацію

Одна із найважливіших подій у світовій історії – Реформація XVI ст. розділила християнський світ, розчленувавши католицьку Європу і заснувавши нову віру – протестантизм. Однак, цей вулканічний рух мав дуже малопомітний початок: в 1517 році німецькому ченцю Мартіну Лютеру просто прийшла ідея, що Римській католицькій церкві, до якої він належав, потрібно змінитися. В результаті виявилося, що він поклав основу новому напрямку в християнстві.
Пропонуємо вам 10 маловідомих фактів із історії Реформації.

1. Реформи були потрібними

Жоден римський католик не стане заперечувати, що в XV ст. церква мала потребу в реформах.
Позиція Папи Римського була відверто політичною, він обирався конклавом кардиналів, які призначалися на посади своїми монархами на батьківщині і у великій мірі знаходилися під їх контролем. Їхні держави хотіли бачити Папою особу, яка буде гнучкою і старою, щоб у нього не було енергії і часу розвинути дуже бурхливу діяльність, яка б могла стати на заваді їхнім планам.
Було напрацьовано чимало доктрин, які не мали біблійного підґрунтя, а лише приносили чималі суми у скарбниці: щодо паління свічок, індульгенцій, оплати за відспівування душ мертвих. Проти всього цього і виступили протестанти.

2. Мартін Лютер не планував заснувати нову деномінацію

luther
Коли в 1517 році Мартін Лютер прибив на двері церкви 95 тез, критикуючи доктрину, що дозволяла видавати індульгенції, він не мав наміру організовувати нову деномінацію. Його метою було реформування католицької церкви. Та його дії стали іскрою, яка розпалила тліючу масу невдоволення і бунту по всій Європі.
Деякі реформатори притримувалися багатьох рис католицького поклоніння і ієрархії, але були і ті, які повністю відділилися від традицій церкви. Вони вірили в індивідуальну автономію для окремо взятих громад.

3. Без друкарського верстата Реформація провалилася б

Задовго до офіційного початку Реформації багато відомих осіб, таких як Джон Вікліф, Ян Гус критикували церкву свого часу, закликаючи до реформи, були спроби перекласти Біблію з латини на місцеві мови. Але проповідники могли звертатися лише до обмеженої аудиторії свого часу. Документи писалися вручну – це було складно і забирало багато часу.
Все це змінилося з винайденням друкарства. Біля 1448 року Йоганн Гутенберг, порядний католик, придумав друкарський верстат, який дозволяв робити публікації сотнями, а інколи і тисячами екземплярів. Завдяки цьому люди в різних країнах розміщених за тисячі кілометрів одна від одної, отримали можливість обговорювати критику церкви і вносити пропозиції, які поширювалися як пожежа.

4. Мотиви підтримки і супротиву реформам були політичними і релігійними

Чи був правитель прихильним до католицизму, чи симпатизував протестантам, багато у чому залежало від політичної ситуації конкретного часу, так само і релігійних переконань. Підтримка лютеранства в Німецьких землях не завжди була результатом навернення місцевих правителів: скоріше за все, оголошення про підтримку було способом боротьби проти влади Священної Римської імперії.

5. Європа поступово була втягнута в релігійні війни

Французькі релігійні війни (1562-1598) забрали від 2 до 4 мільйонів життів. Тридцятилітня війна в Германських землях (1618-1648) погубила від 3 до 11 мільйонів людей. Громадянська війна в Британії (1642-1651), хоч була політичною, але мала і релігійні мотиви, погубила 190 тисяч цивільних.

6. Реформація проклала шлях до епохи Просвітництва

До Реформації Римська католицька церква XV ст. думала, що у неї є усі відповіді: її представники вважали, що їм не було чого додати до головних життєвих питань, і людям прийшлося прийняти те, що їм говорили: мати віру було важливіше, ніж мати докази. Наукові виклики, подібні до відкриття Галілео Галілея (1564-1642), що Земля не була центром Всесвіту, наштовхнулися на вигуки «єретик» і погрози, а інколи і катування та страту.
Протестантизм зі своїм поверненням до критичного підходу у вивченні Біблії потягнув за собою перегляд інших раніше незаперечних постулатів. Це проклало шлях до епохи Просвітництва – руху XVIII ст. по всій Європі, яке наштовхнуло на вирішення проблем, збільшення релігійної терпимості і плюралізму. Усвідомлення, що ні в кого не було усіх відповідей, сприяло появі спільнот із ширшими поглядами, які були відкриті до нових ідей.

7. Відмова від реформи привела до економічного спаду

Не дивлячись на те, що це був не єдиний фактор упадку, відмова приймати нові ідеї, які виникли в результаті Реформації, привела до економічної стагнації, і в результаті – втрати могутності Іспанії і Франції, колись найвпливовіших держав у Європі.
Іспанія є найпромовистішим прикладом. До XVI ст. її американські території принесли найбільше процвітання в Європі, але багатства, які лилися потоками, в основному скеровувалися на підтримку і поширення католицизму. Війни з Англією в Іспанських Нідерландах привели до коштовних поразок і підтримки французьких католиків проти протестантів у Франції, що змусило скерувати витрати у ще одне русло. Підтримка інквізиції і багатьох релігійних відомств, які не виготовляли матеріальних благ, змусила позичати гроші на тому рівні, на якому суми повернути було неможливо.
У Франції, коли 200 тисяч гугенотів покинули країну між 1680 і 1750 роками – більшість із них були майстерними ремісниками і купцями, настав поступовий економічний занепад. Неготовність прислухатися до «єретичних» ідей привело до поразки.

8. Реформація зробила внесок у європейський колоніалізм

Іспанія і Португалія почали шукати заокеанські території в Південній Америці до Реформації, і попри бажання збагатитися, вони заявляли, що спасали душі для навернення. На хвилі Реформації інші європейські сили, а це Англія, Франція, Нідерланди об’єдналися заради збагачення, але також заради припинення збагачення їхніх політичних і релігійних ворогів. Європейська експансія в Азію подарувала колонії в Індії і островах Східної Азії.
Північна Америка, яка спочатку розглядалася як потенційне джерело збагачення Англії, стала притулком для переслідуваних протестантів із Європи, а пізніше і католиків. І хоч Британія втратила свої імперські володіння в Америці, переможні колонії продовжували протистояти експансії французьким і іспанським інтересам на Північноамериканському континенті.

9. Протестантизм допоміг вижити місцевим мовам

Реформатори вважали, що люди мають читати Біблію рідною мовою, щоб розуміти первинне джерело їхньої віри.
Це привело до необхідності перекладів, що зберегло і поширило мови, які знаходилися на межі зникнення, як, наприклад, валлійська. До середини XVI ст. не було надрукованих книг валлійською мовою: це була усна культура, і цією мовою розмовляли лише селяни. Необхідність надрукувати Біблію й інші тексти рідною мовою, зробити їх доступними розумінню читачів, направду привело до збереження валлійської мови в літературній формі, а не лише як одного із багатьох місцевих діалектів.

Більше про Реформацію:

Сьогодні Біблія є книгою, що перекладалася найбільше у світі. Коли протестантські місіонери дісталися в Азію, Африку і Австралію, багато з них переклали Біблію, або її частини на місцеві мови, що породжувало інтерес до мов, а в деяких випадках зберігало їх, бо видана Біблія часто була єдиним записом раніше усної культури.

10. Контрреформація принесла нову моду в мистецтво і музику

Контрреформація – це рух у католицькій церкві, який був націлений на супротив впливу протестантизму і захоплення багатьох сердець та розуму людей. Вирішили, що розкішний декоративний стиль в архітектурі і музиці допоможе привернути більше послідовників, аніж суворі, похмурі дійства протестантів. В результаті з’явилося бароко, яке впливало на мистецтво і архітектуру Європи від 1600 до 1725 року.
І хоча пізніше його витиснув строгий стиль класицизм, бароко продовжує викликати захоплення і широке обговорення, хоч оригінальний релігійний задум вже давно забули.

Кетлин Четер

Сподобалось? Підтримайте Газета Слово про Слово на Patreon!
Become a patron at Patreon!

Привіт 👋 А ви уже підписані?

Підпишіться, щоб отримувати новини кожного вечора!

Підтримайте наших журналістів, пожертвуйте прямо зараз! Це дуже потрібний і гучний голос на підтримку якісної християнської журналістики в Україні. 5168 7574 2431 8238 (Приват)

Анатолій Якобчук

Засновник та головний редактор "Слово про Слово", видання з християнським корінням. Служить пастором. Його особисте життя відзначається відданістю родині: він є люблячим чоловіком і батьком трьох дочок, що додає йому натхнення у професійній сфері.

Схожі статті

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Back to top button